Дельфіни полюють із губками: вчені показали унікальну поведінку, яку передають поколіннями

Показали рідкісні кадри, на яких дельфіни використовують губки як інструменти для полювання на морському дні. Вони передають цю унікальну навичку від батьків до дитинчат, і вона є значно складнішою, ніж майже будь-яка інша поведінка тварин у дикій природі.

Про це повідомляє Earth.com із посиланням на дослідження, що опубліковане в Royal Society Open Science.

Оскільки губка значно спотворює акустичні сигнали, які дельфіни випромінюють і приймають, це ускладнює їм виявлення здобичі за допомогою ехолокації. Тож виникає питання — навіщо вони це роблять?

Що показало дослідження

Дослідження провели у Шарк-Бей (Західна Австралія), у межах якого аналізувалася поведанка афалін (Tursiops aduncus). Його очолила Еллен Роуз Джейкобс з Орхуського університету, яка вона вивчає поведінку дельфінів. Вона співпрацювала з проєктом Shark Bay Dolphin Research Project при Джорджтаунському університеті. Відстежуючи шлях губок від дна до рила, дослідники прагнули зрозуміти як користь, так і витрати цього незвичного способу полювання.

Автори експерименту розповіли, що під час такого полювання губка захищає ніжну шкіру рила дельфіна від гострого каміння та жалких організмів, що часто ховаються в піску. Водночас губка змінює «клацання» для ехолокації — пошуку здобичі за відбитими сигналами — і сигнал повертається спотвореним.

У детальному звіті Джейкобс описала, як губка змінює звукові сигнали під час пошуку риби.

«Усе виглядає трохи дивно, але до цього можна навчитися пристосовуватися», — зазначила керівниця дослідження.

Клацання, відлуння і щелепи

Звуки клацання, які використовують дельфіни, проходять через «мелон» — жировий орган, що фокусує звук уперед, — а потім поширюються у воді. Відлуння повертається через нижню щелепу, де жирові тканини передають вібрації до середнього та внутрішнього вуха. Коли губка накриває рило, частина сигналу змушена двічі проходити крізь її тканину. Цей додатковий шар розсіює енергію і спотворює час повернення сигналу, змушуючи мозок працювати інтенсивніше ще до початку переслідування здобичі.

Аналіз поведінки

Щоб перевірити, чи продовжують дельфіни клацати з губкою, Джейкобс слухала їх під водою під час полювання. Записи показали активні сигнали, а команда використала комп’ютерний аналіз, заснований на фізичних моделях, щоб відстежити зміни звуку. Скануючи справжні губки та створюючи цифрові моделі, дослідники простежили шлях сигналу від випромінювання до повернення відлуння. Результати показали постійну варіативність, адже кожна губка має свою форму, і дельфіни щоразу стикаються з новими умовами.

Форма важливіша за розмір

Різні форми губок створюють різні звуки, навіть якщо дельфіни полюють однаково. Конусоподібні губки спрямовують сигнал більш прямо, тоді як кошикоподібні розсіюють його ширше. Ширший сигнал досягає щелепи слабшим, тому відлуння повертається слабшим і довшим. Оскільки дельфіни часто змінюють губки, навіть невеликі відмінності впливають на ефективність інструмента.

Навчання триває роками

Лише близько 5% дельфінів у цій популяції використовують губки, хоча інші бачать цей спосіб полювання. Молоді дельфіни залишаються з матерями 3–4 роки, і саме за цей час формується навичка. Більшість навчання відбувається в межах сім’ї, а не серед ширшої групи. Обмежені можливості для практики заважають більшості дельфінів опанувати цю складну техніку.

Чому це вигідно

Освоївши навичку, дельфін може досліджувати піщане дно й діставати рибу, сховану під уламками. Вони рухаються по дну з губкою на рилі, піднімаючи рибу, а потім скидають її, щоб переслідувати здобич. Губки різняться за розміром, тому мають відповідати способу полювання. Перевага в тому, що дельфіни отримують їжу, недоступну іншим.

Які є нобмеження

Використання інструментів може швидко поширюватися, але цей метод має свої недоліки. Вчені зазначають, що складність навчання стримує його поширення, навіть попри користь. Це пояснює, чому інші групи дельфінів не переймають цю поведінку, навіть контактуючи між собою.

Дельфіни, губки і передача знань

Дельфіни полюють у каламутній воді, орієнтуючись на звук. Але використання губки легко порушує цей процес. Шум від човнів і людської діяльності ще більше ускладнює полювання. Губка додатково спотворює сигнал, і полювання може стати неефективним. Тому тихе середовище є критично важливою. Як відомо, для дельфінів звук — це ключ до виживання. Утім губка розповідає ширшу історію. Один інструмент, переданий у межах сім’ї, визначає спосіб життя цілої групи. Він впливає на навчання, місця полювання і сприйняття світу.

Дослідники визнають, що чимало питань залишаються відкритими. Чому дельфіни обирають різні губки? І як зростання шуму в океані вплине на їхнє майбутнє? Саме це дослідники планують вивчати далі.

Раніше вчені за допомогою суперкомп’ютера змоделювали, як дельфіни досягають високої швидкості під час плавання. Дослідження показало, що ключову роль відіграє особлива структура їхньої шкіри та гнучкі рухи тіла, які зменшують опір води. Завдяки цьому дельфіни ефективно використовують енергію і можуть швидко прискорюватися. Також важливим є утворення специфічних вихорів у воді, які допомагають руху вперед. Отримані результати можуть застосовуватися при створенні більш ефективних підводних апаратів.

Читати публікацію повністю →