Давній родич крокодила міг розчавлювати здобич, більшу за себе: що з’ясували вчені

Палеонтологи описали новий вид давнього родича крокодилів, який жив приблизно 210 мільйонів років тому на території сучасного штату Нью-Мексико у США. Тварина мала міцний череп, коротшу морду та потужні щелепи, що могло допомагати їй полювати на більшу або твердішу здобич.

Про це йдеться в матеріалі Earth.com.

Новий вид отримав назву Eosphorosuchus lacrimosa. Його рештки знайшли ще 1948 року на ранчо Ghost Ranch, відомому місці палеонтологічних знахідок, однак десятиліттями скам’янілість зберігалася в музейній колекції й вважалася близькою до іншого виду — Hesperosuchus agilis.

Довгий час науковці припускали, що дві знайдені поруч крокодилоподібні тварини належали до одного роду. Однак нове дослідження фахівців Єльського університету показало: один із цих хижаків мав іншу будову черепа та щелеп.

Прорив став можливим завдяки комп’ютерній томографії. Вчені змогли віртуально “розібрати” скам’янілий череп кістка за кісткою, не пошкоджуючи зразок. Після цього стало зрозуміло, що тварина відрізнялася від уже відомих представників Hesperosuchus.

За словами дослідників, Eosphorosuchus lacrimosa мав коротшу морду, масивніший череп і будову, пристосовану до сильнішого укусу. Це свідчить, що він міг полювати інакше, ніж його легший і швидший родич.

Обидві тварини були приблизно розміром із шакала та, ймовірно, жили в одній екосистемі — поблизу давніх річок і вологих берегів. Hesperosuchus agilis, судячи з будови тіла, був швидким наземним хижаком із довгою мордою та сильними задніми кінцівками. Натомість Eosphorosuchus був кремезнішим і, ймовірно, міг впоратися з більшою здобиччю.

Особливість знахідки ще й у тому, що обидва хижаки, ймовірно, загинули одночасно — можливо, через раптову повінь або зсув. Їхні рештки опинилися похованими поруч, фактично зафіксувавши один момент із життя триасової екосистеми.

Науковці вважають, що відкриття показує: ранні родичі крокодилів уже в пізньому тріасі активно пристосовувалися до різних способів життя й полювання. Тоді вони ще не були схожими на сучасних крокодилів, а радше нагадували швидких чотириногих наземних хижаків.

Дослідники також наголошують, що ця історія демонструє важливість музейних колекцій. Іноді нові види не потрібно шукати під час розкопок — вони вже десятиліттями лежать у сховищах, чекаючи на сучасні методи аналізу.

Читати публікацію повністю →