«Далі буде гірше»: військовий експерт попередив про загрозу роїв дронів та готування РФ до нового масованого удару

Військовий аналітик Олег Жданов розповів про небезпеку керованих безпілотників, здатність Росії масово їх виробляти та можливість підготовки ворога до чергової хвилі ракетно-дронових атак.

Російська армія активізувала атаки на українські міста керованими дронами типу «Шахед». Під удари потрапили Дніпро, Київ, Харків, Запоріжжя та інші населені пункти. При цьому моніторингові канали фіксують ознаки підготовки РФ до наступного масованого ракетного удару по Україні.

Чим небезпечні керовані дрони

За словами експерта, головна загроза таких безпілотників — можливість оператора отримувати інформацію від дрона в режимі реального часу. Це дозволяє уражати рухомі цілі, зокрема локомотиви та поїзди, що неможливо зробити звичайними дронами без онлайн-керування.

«Річ у тому, що якщо він маневрує, то він складніша ціль. А щоб збити маневрену ціль, треба застосовувати високоточні засоби, як-от зенітно-ракетні комплекси. У нас ракет обмаль»,— зазначив Жданов.

Експерт відзначив, що під час масованих атак роєм дронів їх легше виявляти й збивати, ніж коли вони атакують поодинці.

Система передачі сигналу між дронами

Жданов пояснив, що росіяни застосовують так звані mesh-мережі, де дрони передають сигнал один одному через ретранслятори. Така схема дозволяє значно збільшити радіус дії безпілотників.

«Стаціонарні ретранслятори сьогодні досягають дальності до 200 кілометрів»,— сказав він. За його оцінкою, якщо розташувати дрони на відстані 50 кілометрів один від одного у повітрі, то дальність польоту зростає суттєво.

Проблеми з глушенням каналів зв'язку

Україна може глушити сигнал керованих дронів, проте лише в зоні дії засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Жданов підкреслив, що нині протиповітряна оборона переважно сконцентрована в межах великих міст, а не розповсюджена по всій території держави.

«Коли вони потрапляють до зони дії, вони падають або втрачають зв'язок, керованість і зазвичай падають. Але це покрити всю територію ми не можемо, на жаль»,— зазначив експерт.

Масштаби російського виробництва

Керовані дрони обходяться дорожче через додаткове обладнання зв'язку, але для РФ це не є критичним фактором. Жданов відзначив, що Росія закуповує безпілотники десятками тисяч одиниць у Китаю, навіть якщо вартість однієї одиниці сягає 50 тисяч доларів.

«Для Російської Федерації, на жаль, це не непідйомна, а абсолютно прийнятна ціна, особливо коли вони продовжують отримувати гроші за енергетичні носії, які продають»,— пояснив він.

Наступне поління — автономні рої дронів

За прогнозом Жданова, наступним етапом розвитку таких технологій стане створення роїв дронів, які працюватимуть автономно без участі оператора.

«Один дрон веде зграю та керує, розподіляє цілі, веде розвідку паралельно, у нього буде машинний зір, він зіставлятиме цілі та розподілятиме, який із дронів призначатиметься на ураження»,— описав експерт технологію майбутнього.

Він додав, що зараз тривають глобальні технологічні перегони у розробці таких систем.

Коли можна очікувати нову масовану атаку

Жданов повідомив про ознаки російської підготовки до масованої атаки. Розвідка фіксує передислокацію стратегічних бомбардувальників та рух транспортних літаків типу Іл-76, якими доставляють контейнери з ракетами. «Готовність може бути протягом кількох діб»,— зазначив експерт, вказуючи на задіяння аеродромів «Оленья» та «Енгельс».

Водночас Росія активно накопичує безпілотники. За оцінкою експерта, РФ здатна виробляти близько 200 дронів типу «Герань» щодоби.

«Таким чином вони накопичують, а потім роблять удар. Судячи з того, що давно вже не було великої кількості дронів, то у них є достатньо накопичення для того, щоб здійснити одну-дві хвилі масованого ракетно-дронового удару»,— пояснив Жданов.

Експерт также відзначив нову тактику РФ — розтягування атак у часі. Останні 36 годин безперервної тривоги супроводжувалися понад тисячею дронових атак, що психологічно виснажує населення.