Чорний колір – це не про смуток і траур: викриваємо головні міфи про українську вишиванку

Міфи про українську вишиванку варто руйнувати, адже вони роками впливали на сприйняття української культури. Насправді за традиційною сорочкою стоїть глибока історія, регіональні особливості та культурний код нації. Розповідаємо про найпоширеніші міфи навколо вишиванки та факти, які їх спростовують.

У День вишиванки Центр протидії дезінформації спростував поширені радянські стереотипи, які роками намагалися нівелювати культурне значення української сорочки. У радянські часи навколо української вишиванки цілеспрямовано формувалися міфи, щоб звести її до рівня провінційного фольклорного атрибута без глибокого змісту.

Дивіться також Бо це і є стиль: як виглядали відомі українці у вишиванках – добірні фото

В які міфи про вишиванку досі вірять?

Міф 1: У СРСР вишиванку суворо забороняли

Формальної заборони не було (навіть Хрущов носив її у 1950-х). Проте за часів Брежнєва сорочка стала символом дисидентства. Через загрозу переслідувань та репресій, особливо на заході України, люди були змушені ховати свій традиційний одяг.

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Поширені міфи про вишиванку / фото "Центр протидії дезінформації"

Міф 2: Українська вишиванка та російська косоворотка мають спільне коріння

Це абсолютно різні типи одягу. Російська косоворотка має асиметричний розріз збоку, а вишивка нанесена лише ліворуч. Українська сорочка має центральний розріз та симетричні орнаменти з глибоким символізмом.

Поширені міфи про вишиванку / фото "Центр протидії дезінформації"

Міф 3: Білим по білому вишивали лише бідняки

Навпаки, вишивка білим по білому з густим орнаментом, що нагадував мереживо, вважалася ознакою вишуканості, високого статусу та багатства.

Поширені міфи про вишиванку / фото "Центр протидії дезінформації"

Міф 4: Вишиванка – це виключно святковий одяг

У традиційному побуті українців вишиті сорочки були частиною повсякденного життя. Існував чіткий поділ на буденні, святкові та весільні сорочки, які відрізнялися рівнем оздоблення.

Поширені міфи про вишиванку / фото "Центр протидії дезінформації"

Міф 5: Чорні нитки у вишивці – це символ трауру та суму

Це не так. Яскравим прикладом є знаменита Борщівська вишивка (Тернопільщина), де домінує чорний колір, який використовували навіть у весільному вбранні. Популярним цей колір був і в інших регіонах країни.

Поширені міфи про вишиванку / фото "Центр протидії дезінформації"

Міф 6: Вишивання – це суто жіноча справа

Хоча більшість майстринь справді були жінками, у деяких регіонах (зокрема, на Буковині) чоловіки також активно займалися вишивкою та ткацтвом.

Поширені міфи про вишиванку / фото "Центр протидії дезінформації"

Міф 7: Традиційним є виключно квітковий орнамент

Автентична українська вишивка базується на геометричних орнаментах. Натуралістичні квіткові мотиви (так звана "брокарівська" вишивка) з'явилися лише наприкінці 19 століття з розвитком промислового виробництва та парфумерії.

Поширені міфи про вишиванку / фото "Центр протидії дезінформації"

Дивіться також Не Франко: хто насправді першим одягнув вишиванку під піджак

Хто і коли придумав День вишиванки?

Сьогодні Всесвітній день вишиванки відзначають у десятках країн, проте зародилося це свято рівно 20 років тому як звичайна студентська ініціатива. Як розповідає "Слово і Діло", у 2006 році студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк запропонувала одногрупникам та викладачам влаштувати флешмоб і масово прийти на заняття у традиційних сорочках.

Головна ідея полягала в тому, щоб показати: вишиванка – це не музейний експонат чи сценічний костюм, а живий, видимий код української нації. Тоді ініціативу підтримали лише кілька десятків студентів, але за два десятиліття локальна акція переросла у масштабний міжнародний рух. Сьогодні Леся Воронюк очолює громадську організацію "Всесвітній день вишиванки", а саме свято стало символом єдності та культурної стійкості українців у всьому світі.

Які ще новини вам будуть цікаві?

Коли ми згадуємо традиційне вбрання різних народів світу, першим на думку зазвичай спадає японське кімоно. А як щодо інших країн? Наприклад, сарі в Індії – це унікальний незшитий одяг, який являє собою довге полотно тканини, що особливим чином обгортається навколо талії та перекидається через плече. У кожному регіоні Індії існують свої унікальні стилі його носіння, які підкреслюють самобутність місцевих громад.

Кожне автентичне сарі наповнене глибоким культурним змістом і тісно пов'язане з релігійними обрядами, соціальними традиціями та важливими подіями в житті людини. Зокрема, колір тканини говорить сам за себе: біле вбрання тут традиційно носять вдови на знак трауру, тоді як яскраво-червоне сарі є головним символом кохання, щастя та удачі для нареченої на весіллі.