Чому кошерна їжа настільки важливо для євреїв і чим вона відрізняється від звичайної

• Кошерна їжа для євреїв включає м'ясо, яке повинно відповідати певним вимогам, таким як шехіта, а також окреме приготування м'яса та молока.
• Традиційні єврейські страви, такі як регель круша, храйме та гефілте фіш, мають релігійні правила приготування і символізм.

Єврейське слово "кошер" у перекладі означає "придатний", а тому вся їжа для євреїв поділяється на придатну та не придатну. Стосується це у першу чергу м'яса, риби, молочних продуктів та інших харчів. Наприклад, євреям заборнено вживати м'ясо свині, кролика тощо.

Чим відрізняється кошерна їжа від звичайної і яку їжу не можуть вживати євреї, пояснюють на сайті Chabad.

Читайте також Що не так із поняттям "пострадянські країни" і чим його варто замінити

Що варто знати про кошерну їжу?

Євреїв вказують на різні переваги кошерних законів, до яких входить користь для здоров'я, гуманне ставлення до тварин тощо. І загалом кашрут, тобто кошерні закони, вони розглядають як "духовне харчування".

До основ кошерності входить те, що деякі види тварин є забороненими для євреїв, як-от свинина та молюски. Натомість м'ясо та молоко ніколи не змішують, а для кожного з них передбачений окремий посуд.

Фрукти, овочі та зернові культури є переважно всі дозволеними, але повинні не містити комах, а вино чи виноградний сік повинні мати спеціальний сертифікат кошерності.

• М'ясо: до кошерних тварин входять корови, вівці, кози та олені, отже, м'ясо цих тварин дозволено вживати. Натомість такі тварини, як свині, кролики, коні – ні. Щодо птахів. то це види свійських курей, качок, гусей, індиків та голубів.

Цікаво! Євреї не можуть вживати м'ясо кошерних ссавців та птахів, якщо вони були забиті не правильно. Така процедура називається шехіта, під час якої тварину вбивають швидко та безболісно гострим ножем. Після цього м'ясо тварини перевіряють на наявність захворювань. І якщо в ньому виявлять будь-які дефекти, то їжа вважатиметься вже некошерною.

• Риба: є кошерною, якщо має плавники та луску. Це лосось, тунець, камбала, короп та оселедець. А от омари, краби, соми, молюски – ні.
• Молоко, яйця та мед: вони можуть бути кошерними лише якщо походять від тварин, які є кошерними. Всі яйця перевіряють перед тим, як вживати на наявність забруднень, а мед вживають без обмежень, адже цей продукт в юдаїзмі не вважається тваринного походження.
• Фрукти, овочі та зерно: їх в основному можна вживати всі, але без комах. Втім ті продукти, які були вирощені на землі в Ізраїлі, мають додатково ще й інші вимоги до кашруту, тобто десятину частину з них необхідно відокремити перш ніж вживати. А от плоди перших 3 років після посадки дерев непридатні для споживання взагалі.

Які страви вживають євреїв?

Чимала кількість єврейських страв мають не лише унікальний смак, а й власні легенди, символіку та навіть релігійні правила приготування, повідомляють на сторінці Проєкту Кешер в Україні.

• Регель круша

Це традиційна страва єврейської кухні, пов'язана з тушкуванням яловичої або телячої ніжки. Подають страву охолодженою, а м'ясо готують так, щоб воно тануло у роті. Відповідно до законів кашруту, використовують передню або задню частину ноги, а перед тим стегновий нерв та сухожилля видаляють. До речі, в Україні роблять теж схожу страву, а саме холодець.

• Храйме

Це пряне рагу з тушкованою рибою та овочами, яку готують до свят Рош га-Шана та Песаха. У рецепті традиційно використовують коріандр, паприку та часник, що надає страві характерного середземноморського смаку. А особливістю в страві є соус, який їдять зі свіжим хлібом.

• Гефілте фіш

Це фарширована риба, яку варять у бульйоні з морквою та цибулею. Її готують заздалегідь і подають холодною, що зручно для шабату. На Рош га-Шана рибу подають із головою, а моркву викладають як символ достатку.

На які свята євреї з'їжджаються до України?

• Щороку в Україні на єврейське свято Рош га-Шана (тобто Новий рік) велика кількість хасидів з усього світу приїжджають в одне із міст України, а саме Умань. Річ у тім, що в місті було поховано Нахмана із Брацлава, який був засновником брацлавського хасидизму.

• Традиція приїжджати на могилу Нахмана на свято Рош га-Шана розпочалася з 1810 року. Протягом 200 років паломництво до його могили було доволі скромним, а у радянський період взагалі таємним. А з 1990-х років явище стало масштабним.