Чоловік, який не спав 264 години, роками страждав на тяжкі наслідки — фото

Американець Ренді Гарднер увійшов в історію після того, як 1964 року встановив рекорд із найдовшого неспання — 264 години.

Однак через десятиліття він зізнався, що цей експеримент мав серйозні наслідки для його здоров’я, передає Unilad.

У грудні 1963 року 17-річному Ренді Гарднеру та його друзям Брюсу Макалістеру й Джо Марчіано потрібно було вигадати ідею для проєкту на наукову виставку, і, порадившись, вони зупинилися на справді амбітному задумі: вони хотіли побити світовий рекорд з неспання.

На той час рекорд належав радіо-діджею з Гонолулу, Гаваї, якому вдалося не спати аж 260 годин.

Ренді, який називав себе науковим фанатом, був рішуче налаштований залишити свій слід на 10-му щорічному науковому ярмарку Великого Сан-Дієго. Він вважав, що зможе піти ще далі і побити тодішній рекорд.

Їхньою метою було з'ясувати, що відбувається з мозком, коли ми не спимо — хоча спочатку план мав дещо іншу мету.

«Ми були ідіотами, знаєте, молодими ідіотами», — згадував Брюс Макалістер у інтерв’ю BBC. «Перша версія полягала в тому, щоб дослідити вплив безсоння на паранормальні здібності. Ми зрозуміли, що це неможливо, тож вирішили вивчити вплив недосипання на когнітивні здібності та результати на баскетбольному майданчику. Все, що лише могли придумати».

Хто такий Ренді Гарднер і чому він не спав сім днів

Хто саме мав пройти це випробування, вирішило підкидання монети, і Гарднер програв. Або виграв — залежно від того, як на це подивитися.

Коли новина про експеримент поширилася, відомий дослідник сну зі Стенфорда доктор Вільям С. Демент приїхав до Сан-Дієго, щоб на власні очі спостерігати за цією спробою.

Протягом усього експерименту стан здоров'я Ренді також контролював лейтенант-командир Джон Дж. Росс.

Зрозуміло, що батьки Ренді були налякані. «Вони дуже хвилювалися, що це може бути чимось, що справді зашкодить йому», — сказав доктор Демент у інтерв'ю BBC. «Адже питання про те, чи помреш, якщо не спати достатньо довго, все ще залишалося невирішеним».

Не секрет, що недосипання має жахливі наслідки для організму, зокрема проблеми з пам'яттю, ризик серцевих захворювань, порушення рівноваги та високий кров'яний тиск.

Гарднер впевнено розпочав перші два дні, тримаючись подалі від ліжка та намагаючись якомога більше стояти на ногах, але ситуація швидко пішла на гірше.

За повідомленнями NPR, на третій день Ренді «дуже нудило».

Що відбувається з мозком, коли він недосипає

Незабаром з’являлися перепади настрою, проблеми з концентрацією, втрата короткочасної пам’яті, параноя і навіть галюцинації.

«Він був у чудовій фізичній формі, тож ми завжди могли розвеселити його грою в баскетбол, боулінгом чи чимось подібним. Але щойно він заплющував очі, як одразу засинав», — розповів доктор Демент.

Цікаво, що пізніше сканування мозку виявило щось надзвичайне: мозок Ренді, по суті, весь час дрімав.

Різні частини мозку по черзі спали, тоді як інші залишалися в стані бадьорості та активності. Під час гри в баскетбол аналітичні частини його мозку, здавалося, «дрімали», а коли він розв’язував математичні задачі, частина, відповідальна за швидкі реакції, ніби вимикалася.

Рекорд Ренді Гарднера

О 2-й годині ночі 8 січня 1964 року Ренді офіційно побив рекорд. Він не спав 11 днів поспіль, 264 години, що стало новим рекордом Гіннеса.

У той останній день Ренді зізнався, що «був дуже дратівливим», згадуючи, як різко відповідав журналістам, які постійно ставили йому одні й ті ж питання.

Після завершення експерименту Ренді доправили до найближчого військово-морського госпіталю, де лікарі підключили його до апарату електроенцефалографії, щоб спостерігати за роботою його мозку.

З медичної точки зору він був абсолютно здоровий.

На щастя, нарешті, він заснув.

Він розповів NPR: «Я спав трохи більше 14 годин. Пам’ятаю, коли прокинувся, я був розбитий, але не більше, ніж звичайна людина».

Дивно, але його цикл сну просто повернувся до норми. Йому зовсім не знадобився додатковий сон.

І після всього цього Ренді, Брюс і Джо здобули перше місце на Науковій виставці в Сан-Дієго, тож, можливо, це все-таки було того варте. А може й ні, адже на цьому історія не закінчується.

Ренді Гарднер зазнав довгострокових наслідків від позбавлення сну

Через десятиліття Ренді зізнається, що цей експеримент повернувся до нього у найжорстокішій формі.

Приблизно 1997 року, за його словами, він повністю втратив здатність спати. Він лежав у ліжку п’ять-шість годин, спав, можливо, 15 хвилин, а потім знову прокидався.

Він описував себе як «непоправного невдаху».

«Зі мною було нестерпно спілкуватися. Мене все дратувало. Це було ніби продовженням того, що я зробив 50 років тому», — сказав він.

Ренді описав свою безсоння як своєрідну кармічну розплату за науковий експеримент, який він провів шість десятиліть тому. І хоча точна причина його безсоння залишається незрозумілою, це нагадування про те, що втручання у свій сон може мати серйозні наслідки.

В результаті їхнього експерименту «Книга рекордів Гіннеса» фактично припинила приймати нові заявки на рекорд з позбавлення сну, посилаючись на міркування безпеки. Останній офіційний рекорд становив 18 днів і 21 годину. Нікому не рекомендується намагатися його побити.

Нагадаємо, чоловік не спав 8 днів і потрапив до психлікарні.

Читати публікацію повністю →