Цілий народ зник без сліду 5 тисяч років тому: ДНК із гробниці під Парижем розкрила причину

Близько 5000 років тому люди, що мешкали на території поблизу сучасного Парижу, повністю зникли — і на їхньому місці з’явився генетично зовсім інший народ, без жодного спорідненого зв’язку з попередниками. До такого висновку дійшла міжнародна команда вчених під керівництвом Центру геогенетики імені Луннбека Копенгагенського університету, проаналізувавши ДНК 132 людей, похованих у неолітичному некрополі Бюрі — за 50 кілометрів від Парижа.

Про це повідомляє Університет Ґетеборґа, один із учасників дослідження.

Одна гробниця — два абсолютно різних народи

Некрополь Бюрі використовувався у два окремі періоди: до так званого «неолітичного колапсу» і після нього. Між цими фазами — кількасотрічна пауза, протягом якої гробниця пустувала. Коли люди повернулися, це був вже зовсім інший народ.

«Ми бачимо чіткий генетичний розрив між двома фазами поховань. Люди, які користувалися гробницею до і після колапсу, виявились двома абсолютно різними популяціями», — пояснив Фредерік Сірсхольм, дослідник Копенгагенського університету.

Перша фаза, близько 3200–3100 років до н.е., демонструє ознаки надзвичайно високої смертності — особливо серед молодих людей. Структура поховань першої фази також красномовна: некрополь був місцем упокою великих, тісно пов’язаних родин, що охоплювали кілька поколінь. У другій фазі близьких родичів значно менше, а більшість із них споріднені лише по чоловічій лінії.

«Це свідчить про те, що змінилось не лише населення, а й сама суспільна структура», — зазначив Мартін Сікора, доцент Копенгагенського університету.

Чума, голод або щось інше — що знищило цілий народ

У кістках похованих вчені виявили ДНК кількох збудників інфекційних хвороб — зокрема Yersinia pestis, бактерії чуми, та Borrelia recurrentis, збудника поворотного тифу. Чуму знайшли в представників обох фаз, хоча у першій популяції вона траплялася частіше.

«Присутність патогенної ДНК свідчить про те, що інфекційні хвороби впливали на людські популяції вже тоді. Хоча стверджувати, що саме чума спричинила колапс, підстав немає, загальне інфекційне навантаження могло стати одним із кількох факторів», — сказав Сікора.

Лор Салянова, директорка досліджень у CNRS і керівниця проєкту Бюрі додала, що такий характер смертності нетиповий для нормальної, здорової популяції. Він натякає на якусь катастрофічну подію — хворобу, голод або конфлікт.

Екологічні дані підтверджують картину занепаду: аналіз пилку того ж періоду фіксує відновлення лісів — ознаку того, що сільськогосподарські угіддя були покинуті, а людська активність різко скоротилась.

Нові люди прийшли із півдня — і переписали демографію Європи

Друга популяція, яка з’явилась у некрополі після перерви, мала сильні генетичні зв’язки з Південною Францією та Іберійським півостровом. Вочевидь, це були мігранти, що рушили на північ у Паризький басейн уже після того, як корінне населення зникло. Ці результати свідчать про те, що колапс створив простір для розширення нових груп у регіон.

«Об’єднавши зусилля фахівців із різних дисциплін — генетики, археології, аналізу стронцію, радіовуглецевого датування та палінології — ми можемо нарешті зрозуміти, що відбулось під час одного з найдраматичніших переходів в доісторії Європи», — підсумував Крістіан Крістіансен, професор археології Університету Ґетеборґа.

Дослідження підтверджує, що «неолітичний колапс» був не локальним, а загальноєвропейським явищем. Минуле континенту виявляється не плавною еволюцією, а серією різких обривів і перезапусків — і кожен новий геном із давньої гробниці додає до цієї картини ще один фрагмент.

Нагадаємо, нове дослідження ДНК змінило теорію походження людини. Вчені з’ясували, що ранні люди формувалися у взаємопов’язаних групах, які змішувалися сотні тисяч років.

Читати публікацію повністю →