Цифровізація логістики в Україні та як компанії оптимізують маршрути та скорочують флот

18:45 11.05.2026 Цифровізація логістики в Україні та як компанії оптимізують маршрути та скорочують флот 3 хв читати

Ще 5–6 років тому слово «оптимізація» в українській логістиці означало переважно ручний перерозподіл маршрутів між водіями та нескінченні Excel-таблиці. Сьогодні ситуація кардинально змінилась.

Зростання вартості дизельного пального, гостра нестача кваліфікованих водіїв, руйнування частини інфраструктури та підвищені вимоги клієнтів до швидкості доставки змусили ринок шукати якісно нові підходи. Відповіддю стала масштабна цифрова трансформація галузі.

Чому українська логістика потребує цифрових змін

Специфіка українського ринку робить завдання логістики особливо складним.

• Великі відстані між регіональними хабами
• Нерівномірна якість доріг
• Залежність від сезонних умов
• Різке підвищення вартості пального
• Дефіцит досвідчених водіїв і логістів

На цьому тлі цифровізація стає не просто трендом, а практичною відповіддю на конкретні виклики. Системи автоматичного планування маршрутів, моніторингу транспорту в реальному часі та аналітики дозволяють компенсувати дефіцит ресурсів через підвищення ефективності використання наявних.

TMS-системи: від теорії до практики

Серцем цифрової трансформації транспортної логістики є системи управління перевезеннями — TMS. Їхнє завдання — зібрати в єдиному середовищі всі процеси, пов'язані з плануванням, виконанням і контролем доставок.

Серед інструментів, які використовують українські компанії, помітне місце займає ABM TMS — платформа, яка охоплює повний цикл управління маршрутами. Її характерна риса — адаптованість під реалії вітчизняного ринку, включаючи інтеграцію з українськими картографічними та геолокаційними сервісами.

Типовий функціонал сучасної TMS охоплює автоматичне формування маршрутів, GPS-моніторинг у реальному часі, управління водіями, електронний документообіг та аналітичну звітність.

Цифри в оптимізації маршрутів

Одним із найвагоміших ефектів від впровадження цифрових інструментів є скорочення пробігу. На перший погляд, різниця між 320 км і 260 км на добу на 1 авто виглядає не такою значною. Але якщо помножити її на кількість машин у флоті та кількість робочих днів на рік — картина стає зовсім іншою.

Реальна картина змін до і після цифровізації виглядає приблизно так:

Показник	До цифровізації	Після цифровізації
Кількість авто у флоті	50 одиниць	38–42 одиниці
Середній добовий пробіг	320 км	240–260 км
Відсоток запізнень	12%	3–5%
Час на формування маршрутів	2–3 год/день	20-40 хв/день
Витрати пального (відн.)	100%	75–82%

KPI як мова логістики

Одним із найважливіших зрушень у процесі цифровізації є перехід від управління «за відчуттями» до управління на основі даних. І тут ключову роль відіграє система ключових показників ефективності.

Впровадження KPI в логістиці дозволяє зробити ефективність вимірюваною та керованою. Замість суб'єктивної оцінки «начебто все працює» компанія отримує чітку панель показників, за якими можна щоденно відстежувати стан операційної діяльності.

Серед ключових метрик — вартість доставки на 1 км, OTD, коефіцієнт завантаження авто та OTIF. Правильно підібрана система KPI стає не лише інструментом контролю, а й мотиватором: водії, результати яких вимірюються прозоро, демонструють вищу дисципліну.

Цифровізація логістики в Україні — це вже не питання майбутнього. Для багатьох гравців ринку це питання сьогоднішнього дня і безпосередньої конкурентоспроможності.

Галузь змінюється швидше, ніж здається. І питання вже не в тому, чи варто впроваджувати цифрові інструменти, — а в тому, скільки ще можна чекати.