Чи наближається в Росії переворот? Чвари російських еліт стають чимраз запеклішими

Публікації Чи наближається в Росії переворот?

Чвари російських еліт стають чимраз запеклішими

20:00, 6 травня 2026
Микола Мороз Публікації — 20:00, 6 травня 2026 0 0 Микола Мороз Публікації — 20:00, 6 травня 2026 0 0

• 0
• 0
• 0

До теми

• Боня як прапор російської революції.
  До революції в Росії – ще далеко, але втрата легітимності влади – беззаперечна ZAXID.NET
• Бунт на Z-кораблі.
  Російський провладний активіст назвав Путіна злодієм і воєнним злочинцем ZAXID.NET

У Росії готується державний переворот? Путіна скинуть і на його місце прийде новий лідер, тріумвірат, хунта? Виглядає занадто добре, щоб бути правдою. А втім, прогнози в такому ключі подали три авторитетні ЗМІ – американський телеканал CNN, британська газета Financial Times і латвійське російськомовне інтернет-видання, яке спеціалізується на журналістських розслідуваннях, «Важные истории».

Вони отримали звіт розвідки однієї з країн Європейської Унії, який відображає реальний стан справ у Кремлі та стан самого російського диктатора Владіміра Путіна. Цей документ передало джерело, яке забажало залишитися анонімним. Відомо лише, що ця особа займає офіційну посаду в уряді однієї з європейських країн (якої саме – також не розголошується) і близька до спецслужби цієї країни. Самі ЗМІ стверджують, що змогли незалежно провести фактчекінг більшої частини наданої інформації.

Тож про що йдеться в цьому звіті. Процитуємо вступ: «З початку березня 2026 року Кремль та Владімір Путін стурбовані витоком чутливої інформації, а також ризиком змови чи спроби перевороту проти президента Росії. Зокрема, він побоюється використання безпілотників для можливого замаху з боку представників російської політичної еліти».

Шойгу – головний бунтар?

Цікавим, а водночас таким, що збиває з пантелику, є те, що саме колишній міністр оборони Росії, а нині секретар Ради безпеки РФ Сєргєй Шойгу оцінюється у звіті як «потенційний чинник дестабілізації». Саме цей ще донедавна, здавалося б, чи не найближчий соратник Путіна, який, щоправда, потрапив у немилість «верховного», може представляти потенційний ризик для системи путінської владної вертикалі. Навіть незважаючи на втрату ексміністром колишнього впливу та вірних йому людей, яких один по одному пересадили по камерах у Лефортовській тюрмі.

Частина експертів, оцінюючи вплив і потенціал Шойгу, висловлюється радше скептично щодо його здатності вчинити хоч якийсь заколот. Ну який Шойгу? – дивуються вони. Він виявився нездатним захистити людей зі свого найближчого оточення, втратив найважливішу в час війни посаду (після президента, звісно), ніколи не мав авторитету у війську чи тим більше в інших силових структурах, кадрові військовики насміхалися з нього, називали «картонним маршалом». Зрештою, навіть у найтяжчих обставинах він ніколи не дозволяв собі сказати жодного кривого слова проти Путіна, а тим більше – діяти проти нього.

Друга частина експертів, все ж не поспішає одним махом списувати ексміністра з рахунків. Не забуваймо, що впродовж десятиліть Сєргєй Шойгу обіймав міністерські посади в Росії, ще з єльцинських часів. І він у цьому сенсі унікальний. Навряд чи можна було б так довго утримуватися на високих посадах, не володіючи відповідними вміннями, силою, впливами. Упродовж довгих років був лідером вкрай впливового клану, куди входили найбагатші люди Росії. І саме він посприяв зростанню їхніх статків, забезпечував їхнє збереження. Він зумів об'єднати під своїм керівництвом, поки був міністром оборони та керівником МНС, величезну кількість людей, пов'язав їх корупційним зв'язком. Фактично він створив свою мафію і став у ній «хрещеним батьком». А в кожній мафії, як відомо, діє своя омерта – неписаний кодекс правил і кругова порука.

Водночас можна припустити, що в Шойгу існував певний неписаний договір з Путіним, який передбачав безпеку для родини й найближчого оточення. День, коли російський диктатор точно порушив цей договір – 5 березня 2026 року. Саме тоді було заарештовано Руслана Цалікова – першого заступника міністра оборони за часів Шойгу. І не просто першого заступника, а, як стверджують обізнані джерела, – другу людину в шойгівській мафії, його консильєрі. Навесні 2024 року, коли Шойгу втратив посаду глави російського військового відомства, всіх його заступників не лише відправили у відставку, а й, порушивши проти них кримінальні справи, ув’язнили. Всіх, окрім одного – Цалікова, якого тоді лише позбавили посади. Але тепер волохаті руки карної машини Путіна дотягнулися й до нього. Тож наступним може бути лише сам Шойгу.

Актуальна ситуація з російським ексміністром до болю нагадує останні дні сталінського наркома внутрішніх справ Генріха Ягоди. Йосип Сталін, перш ніж остаточно з ним розправитися, погрався в кішки-мишки: заарештував усіх його заступників, самого Ягоду згодом перевів на менш престижну посаду, позбавив його багатьох пільг. І лише після того, як вдосталь насолодився страхом свого підлеглого, він розпорядився вигнати Ягоду з партії, заарештувати і врешті розстріляти.

Чи відчув уже Шойгу себе щуром, загнаним у кут? Чи сняться йому ночами тверді нари, небо в клітинку й баланда замість розкішного життя? Думаємо, що так. То чому б не спробувати зламати ситуацію – бодай через той самий заколот? Адже втрачати вже нічого.

«Шойгу? Заколот? Не смішіть мої капці», – скажуть скептики. Але я б радив не поспішати з висновками. Чи хтось передбачав до червня 2023 року, що вірний «кухар Путіна» Євгєній Прігожин влаштує збройний заколот проти свого патрона, піде на Москву зі своїми головорізами з «Вагнера»? Так отож.

Частинки бунтівного пазла

Хтось зверхньо промовить: «Знов оці казки, що Путіна скоро скинуть, що він смертельно хворий, що він уже вмер і лежить у холодильнику. Та скільки можна?». Зрештою, якби в цей час з’явився лише цей витік зі звіту західних спецслужб, то навряд чи вартувало б ставитися до нього надто серйозно. Радше як до гри західних розвідок, спрямованої на досягнення лише їм зрозумілої мети. Але справа в тому, що за останні дні якось надто стрімко накопичилося багато свідчень і фактів про хитання путінського режиму. Багато про що наше видання вже писало. Наприклад, про несподіване одкровення вірного бійця кремлівського пропагандистського фронту, професійного донощика і провокатора на зарплатні в Адміністрації президента і ФСБ Іллі Ремесла. Зненацька він радикально змінив свою риторику й почав різко критикувати всю російську владу. Навіть заявив: «Путін має піти у відставку та постати перед судом як воєнний злочинець і злодій». Щоправда, після цього він потрапив до божевільні, місяць там відлежався, вийшов, але не помудрішав (з точки зору російських турбопатріотів), а з новою силою почав «наїжджати» на кремлівських завсідників. Навіть натякнув, що незабаром у російських верхах відбудуться радикальні зміни, тому, мовляв, Путіна можна й не боятися.

Далі можна пригадати «народного губернатора Донеччини», ярого українофоба Павла Губарєва, який тепер вимагає припинення війни, стверджує, що Путін – не самостійний, що він діє за вказівкою якихось зовнішніх кураторів. Що він навмисно винищує російський народ. «Ціна цих "успіхів" (російської окупаційної армії, – ред.) висока, за моєю оцінкою – понад мільйон вбитих військовослужбовців з нашого боку, що більше схоже на масовий забій, ніж на тактичні, а тим більше стратегічні успіхи», – стверджував він в одному зі своїх відеороликів.

Згадаймо також російську б’ютіблогерку Вікторію Боню, чий допис в Instagram з різкою критикою дій влади набрав понад 30 мільйонів переглядів.

Та що там Боня, от, наприклад, абсолютно провладний російський академік Роберт Нігматулін, виступаючи на пленарному засіданні Московського економічного форуму 8 квітня 2026 року, відверто заявив: «Я щиро вважаю, що ми в біді. Найнижчі прибутки в нас у Європі, дрібні доходи. Ну, скільки можна? У найбідніших регіонах Китаю доходи вищі, ніж у (російських, – ред.) найбідніших регіонах. Як до цього можна спокійно ставитись? Ми 30 років байдуже дивимося на це. У рейтингу з 50 відібраних країн "Велика Росія" перебуває на 51-му місці за ефективністю. Погляньте на чисельність працівників промисловості. Машинобудування: 1999 року було 4 мільйони людей, зараз 440 тисяч. Скоротилося майже вдесятеро! Легка промисловість – утричі. Зате кількість кур'єрів 1,5 мільйона і стільки ж охоронців. На 10 тисяч населення у нас 54 науковці, а в передових країнах – 174. Ось вам і вся ефективність».

Зрештою й сам Путін цього не заперечує. «Статистичні дані показують, що вже два місяці поспіль економічна динаміка, на жаль, знижується. Загалом за січень-лютий ВВП скоротився на 1,8 відсотка. У мінусі опинилися обробні галузі та промислове виробництво в цілому, а також такий важливий, системно значущий напрямок, як будівництво», – заявив він на нараді з урядом у Кремлі 15 квітня.

Економіка валиться, «СВО» буксує, влада хитається, еліти чубляться між собою. Досі представники російської владної системи отримували від Путіна більше, ніж могли б отримати без нього. Тому не було підстав для відкритого конфлікту. Але зараз бюджетний пиріг зменшується на очах, тож ділити його ставатиме щоразу складніше. Кожен намагатиметься вирвати кавалок в іншого з рук, усі звинувачують один одного.

Війна всіх проти всіх

І все це відбувається на тлі успішних операцій українських спецслужб, які, з одного боку, атакують російську нафтову й оборонну інфраструктуру, а з іншого – влаштовують атентати проти вищого російського генералітету. У звіті західної розвідки згадано, зокрема, вбивство генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року. На нараді силовиків за участі Путіна, присвяченій цьому атентату, її учасники намагалися перекласти відповідальність один на одного. Начальник Генерального штабу Валєрій Герасимов різко дорікнув своїм колегам зі спецслужб за нездатність запобігти таким замахам, він поскаржився на нестачу людських ресурсів для фізичного захисту офіцерів у тилу та привернув увагу президента до цього питання. У відповідь директор ФСБ Алєксандр Бортніков, виправдовуючись, наголосив на неможливості системного запобігання нападам. Він сам дорікнув міністрові оборони РФ Андрєєві Бєлоусову за відсутність у рамках його відомства спецпідрозділу, який би займався фізичним захистом вищих керівників армії. Директор Росгвардії Віктор Золотов, своєю чергою, заявив, що наявні в його розпорядженні ресурси не можуть виділятися на захист офіцерів Міністерства оборони. Він порекомендував Герасімову самому зайнятися захистом своїх людей. Коло, як то кажуть, замкнулося.

Підіб’ємо підсумки

Росія зазнає військової поразки за поразкою і на фронті, і в тилу. Економіка Росії входить у зону рецесії, зростає бюджетний дефіцит, який не здатне компенсувати навіть стрімке зростання цін на нафту, спричинене війною в Перській затоці. Грошей на рекрутинг нових вояків для війни проти України стає чимраз менше, а отже, зменшується й кількість новобранців, які вже не здатні компенсувати фронтові втрати.

У Путіна розвивається параноя, він уже боїться власної тіні, намагається нікуди зайвий раз не виходити, сидить у своєму глибокому бункері, а телебачення крутить напрацьовані з ним «консерви». Головну подію року – парад перемоги на Красній площі – доведеться проводити у втятому вигляді. А може, і взагалі його скасують зі страху перед українськими повітряними атаками.

Російські еліти розсварюються чимраз сильніше. У Путіна стрімко падає рейтинг довіри, він дедалі більше втрачає легітимність, і вже не здатен виступати арбітром. Поки що владна конструкція ще виглядає більш-менш стійкою, але той, хто відстежує й аналізує тенденції, усвідомлює, що раніше чи пізніше все це завалиться. А тому треба бути напоготові, щоб першим вхопити владну булаву. А може, навіть хтось слушно поміркує, що варто цю конструкцію підштовхнути, щоб скоротити час очікування неминучого.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

• Головні новини
• Сєргєй Шойгу
• Владімір Путін
• Росія
• воєнні злочини Росії
• російсько-українська війна

показати всі приховати

До теми

Боня як прапор російської революції.
До революції в Росії – ще далеко, але втрата легітимності влади – беззаперечна ZAXID.NET Бунт на Z-кораблі.
Російський провладний активіст назвав Путіна злодієм і воєнним злочинцем ZAXID.NET

• 0
• 0
• 0