Чи можемо ми співчувати росіянам у Туапсе?
Автор колонки: Олексій КопитькоУ мережу полилися жалісливі ролики росіян про нестерпне життя в Туапсе, екологічні наслідки, зіпсований відпочинок дітей тощо. Поміж цим з'являються багато співчутливих коментарів та "загальнолюдських" зітхань, зокрема – від українців.
Основні тези- Автор закликає розрізняти між співчуттям до росіян, які засуджують війну, і тими, хто не бачить причинно-наслідкових зв'язків з агресією Путіна.
- Автор наголошує, що без встановлення конкретної відповідальності, співчуття до росіян може грати на руку ворогові.
Автор колонки: Олексій КопитькоУ мережу полилися жалісливі ролики росіян про нестерпне життя в Туапсе, екологічні наслідки, зіпсований відпочинок дітей тощо. Поміж цим з'являються багато співчутливих коментарів та "загальнолюдських" зітхань, зокрема – від українців.
Важливе про причинно-наслідкові зв'язки
Це зрозуміло, бо нормальній людині, яка не бажає зла іншим, боляче бачити стовпи чорного диму над смарагдовими горами та блакитним морем. Ми якраз краще за інших це відчуваємо. Ми всі бачили апокаліптичні фото Серебрянського лісу. Про це пише Олексій Копитько.
Читайте також Американці у захваті: колишній морський піхотинець США оцінив ефект від ударів по тилах Росії
Тим часом росіяни вже розпочали (і ще багаторазово посилять) тиск на жалість у Європі, де є багато нерозбірливих осіб.
Щоб допомогти їм (і подекуди – собі) розібратися в почуттях, є дуже проста логіка. По-перше, треба визначити, як бачать причинно-наслідковий зв'язок ті, кому ви хочете поспівчувати? Якщо росіянин, який записав відео, закінчує свою тираду побажанням Путіну та його кремлівським дідусям здохнути, вимагає припинити війну і вивести російські війська з України – він заслуговує на розуміння та співчуття. Бо є проблиск.
Коли ж він просто стогне про важку долю, значить, свідомість ще не запрацювала. Ну, а ті, хто критикує Україну за наслідки – просто горіть у пеклі.
По-друге, треба максимально прибрати абстракції на кшталт "любити всю природу" і витирати всі "сльозинки дитини". "Природа не винна", "діти не винні" – безумовно, це так. Але будь-яка подібна абстракція та узагальнення приземляється реальністю.
Із 2022 року росіяни офіційно вбили в Україні 700 дітей. Днями вони вбили підлітка у Чернігові. І цілий тиждень убивали українських дітей. Наголошую – це смерті, які офіційно зафіксовані. Без Маріуполя, без інших жертв на окупованих територіях.
До 2022 року десятки дітей загинули та постраждали через російські міни та різну вибухівку на тимчасово окупованих територіях. Ми про них не забуваємо, це також жертви російської агресії. У Харкові 100 тисяч дітей сьогодні живуть у режимі повітряної тривоги. Не 4 дні, як у Туапсе – 4 роки!
Причина – Путін та дорогі росіяни. Ми до кінця не уявляємо, які наслідки будуть із роками через стрес, знищення режиму сну, позбавлення левової частки проявів дитинства як такого. Я навіть не згадую тих, хто не народився.
Тому коли хтось говорить про страждання/переживання російських дітей і при цьому прямо не покладає провину на Росію і Путіна – це неадекватна людина або ворог. Тому що все дуже очевидно – Путін та Росія це почали і можуть зупинити. Вчора.
До теми "Навіщо тут жити": росіянка мріяла переїхати до Краснодара, але щось пішло не так
Наше співчуття – лише на руку ворогу
Що стосується природи – наведу лише дві старі картинки, що рясно публікувалися і в російських, і в міжнародних ЗМІ.
Перша картинка – це поле зі слідами російських обстрілів на південний схід від Ізюму (Харківська область) через 3 місяці активних бойових дій (травень 2022 року). З цією землею мало що може зрівнятися по родючості. Але тепер вона отруєна. Назавжди чи на покоління.

Знищена земля біля Ізюму / Фото автора
Друга картинка – це місто Вовчанськ (Харківська область, 5 кілометрів від кордону з Росією) через пів року після російської атаки, яка почалася у травні 2024 року. Через два роки боїв там практично все перетворене на щебінь. Місто знищене, його не можна відновити. Люди втратили свій будинок.

Зруйнований Вовчанськ / Фото автора
Вовчанськ для росіян точно не станови загрози, але Путін та дорогі росіяни його вбили. Як і десятки інших українських міст та сотні сіл. Я вибрав цей приклад, але в мережі є набагато жахливіші фото та відео міст із Донецької та Луганської областей, із Запоріжжя та Херсона.
Наприклад, яка загроза надходила росіянам з Олешок? Але росіяни захопили та знищили місто. Без встановлення зв'язку та конкретизації винуватців абстрактне співчуття – лише на руку ворогові.
Поки росіяни не захочуть самі зупинити Путіна, поки вони намагаються "донести правду до царя" і демонструють підтримку його курсу (хоч вона і знижується) замість підтримки інтеграції йому в череп умовної табакерки, навіщо їм абстрактно співчувати? Розуміти та співчувати треба конкретно – тим, хто з нами на одному боці. І берегти рідне. Це нормально, по-людськи.

Вибухи у Туапсе / Фото автора
Здатність встановити правильний зв'язок між картинками 1 – 2 і видом НПЗ, що горить, у Туапсе (картинка 3), а потім сформулювати правильний заклик – свідчення ментального здоров'я та необхідна умова для людського ставлення.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.