Чи може Росія вдарити ядерною зброєю по Україні: пояснення експерта

Погрози Москви застосування ядерної зброї проти України мають радше політично-психологічний характер, ніж реальне підґрунтя.

Про це сказав авіаційний експерт Анатолій Храпчинський «24 Каналу».

Він прокоментував чергові заяви з боку російських пропагандистів на тлі загострення ситуації перед 9 травня.

За його словами, активізація риторики про можливі ядерні удари пов’язана насамперед із побоюваннями Кремля щодо вразливості власних символічних об’єктів, зокрема під час військових заходів у Москві. Українські безпілотники вже демонстрували здатність долітати до російської столиці, що посилює нервозність у російському керівництві.

Храпчинський наголосив, що заяви про «відплату» та ядерні сценарії є частиною інформаційного тиску, спрямованого на залякування та спробу стримати можливі удари по території РФ. Водночас Росія сама не демонструє готовності до реального припинення вогню, продовжуючи обстріли України різними видами озброєння.

«Президент України чітко дав знати, якщо з 5 на 6 травня не буде обстрілів, то їх не буде і на День перемоги 9 травня. Ми бачимо, що Росія не зупинилася», — сказав він.

Технічний стан російського ядерного арсеналу

За словами експерта, протягом десятиліть Росія не проводила повноцінних лабораторних перевірок боєголовок у сучасних умовах, тоді як подібні випробування регулярно здійснювалися у США. Це, на думку Храпчинського, ставить під сумнів не лише ефективність, а й контрольованість такого виду озброєння.

«Впродовж останніх 20 років Росія не провела жодного навіть лабораторного випробування щодо якості боєголовок», — додав він.

Він також підкреслив, що подібна риторика вкладається в ширшу концепцію інформаційно-психологічного впливу, яку Росія використовує у військових конфліктах, намагаючись компенсувати реальні військові обмеження пропагандою та залякуванням.

На тлі цих заяв у російському інформаційному просторі продовжують звучати погрози «жорсткої відповіді» у разі атак на Москву під час 9 травня, включно з припущеннями про застосування ракет із потенційними ядерними боєзарядами.

Читати публікацію повністю →