Чи є загроза наступу з Білорусі: полковник запасу пояснив, де можливий прорив

• Полковник запасу Роман Світан зазначив, що загроза наступу з Білорусі може бути відволіканням уваги від інших ділянок фронту.
• За його словами, найбільший ризик для України сьогодні не пов'язаний з Білоруссю.

В Україні знову заговорили про те, чи можуть російські або білоруські сили спробувати рух з північного напрямку – на Київ або інші області. Такі розмови з'явилися на тлі нових сигналів про загрозу з Білорусі і дискусії про те, чи не є це спробою відвернути увагу від іншої ділянки фронту.

Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор, військовий експерт Роман Світан в ефірі 24 Каналу пояснив, що зараз важливо відрізняти реальну військову загрозу від навмисного відволікання уваги. За його словами, найбільший ризик для України сьогодні пов'язаний зовсім не з Білоруссю.

Дивіться також Чи буде наступ з Білорусі: у Зеленського зробили нову заяву

Увагу знову намагаються відвести від Донбасу

Розмови про можливу загрозу з боку Білорусі, на думку Світана, зараз з'явилися не випадково. Паралельно з цим у країні накопичилися внутрішні скандали, пов'язані з корупцією у верхніх ешелонах влади.

Нагадаємо! 20 травня 2026 року Володимир Зеленський заявив, що Росія розглядає сценарії додаткових нападів на Україну з напрямку Білорусь – Брянська область, насамперед на Чернігівсько-Київський напрямок. За його словами, Україна вже посилює захист півночі, готує превентивні кроки щодо Білорусі й окремих районів Росії та розраховує на активнішу дипломатичну роботу, щоб у Мінську розуміли наслідки можливого втягнення у війну. Роман Світан водночас застерігав, що в разі нападу Україна зможе швидко вдарити по ключових білоруських НПЗ.

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

На цьому тлі інформаційний шум із півночі працює як спроба розпорошити увагу і всередині країни, і на рівні воєнних рішень, бо реальна стратегічна мета окупантів не змінилася – вони далі тиснутимуть там, де намагаються дотиснути Донбас.

Тут зараз зійшлися дві задачі. Російські ІПСО відволікають увагу від Донецького напрямку, і всередині країни її теж намагаються переключити на білоруський напрямок,
– сказав Світан.

Таку схему вже використовували торік, тоді увагу відтягнули на інший напрямок, після чого з Донеччини почали перекидати сили й засоби, чого робити не можна було, бо саме там формувалася справжня небезпека. Наслідком стали втрати позицій на Покровському і Мирноградському напрямках, і зараз, як вважає Світан, ситуація розвивається за дуже схожою логікою.

Торік усе починалося так само – відволіканням уваги на якесь ефемерне наступальне дійство. І саме так були втрачені позиції на Донбасі,
– наголосив військовий експерт.

Найнебезпечніше в цій історії те, що північний шум може знову спрацювати як привід послабити концентрацію там, де для Росії справді важливий результат. Тому ключове зараз – не дати відвернути увагу від Донбасу, бо саме там вирішується головне завдання цієї російської кампанії.

Чи реальна загроза наступу з Білорусі?

Безпосередньої загрози великого наступу з боку Білорусі зараз немає, якщо оцінювати не шум, а реальні можливості для такої операції. Для цього потрібно було б створити велике ударне угруповання чисельністю щонайменше 100 – 150 тисяч військових, а станом на зараз такого ресурсу на цьому напрямку немає.

До слова! Михайло Подоляк пояснював, що повноцінний наступ із Білорусі зараз не виглядає реалістичним, бо Росія не може розв'язати навіть поточні тактичні завдання на фронті й не має резервів для ще одного великого напрямку. Водночас Москва й Мінськ свідомо підігрівають напругу через навчання, ядерну тему та постійні маневри, щоб тримати Україну і сусідів у напрузі. За його словами, для Києва це вже не ситуація 2022 року: Україна знає можливості Білорусі, бачить її вразливі об'єкти і готова до жорсткої відповіді.

Окремо стоїть питання спроможностей самої білоруської армії. Вона не виглядає силою, яка може самостійно провести повноцінну наступальну операцію, а присутність російських диверсійних груп чи спецпідрозділів на півночі не змінює загальної картини.

Із Білорусі нам навряд чи щось може загрожувати, поки там не створена група щонайменше 100 – 150 тисяч. Білоруська армія не здатна проводити наступальні операції,
– сказав Світан.

Крім того, цей напрямок уже давно не є для України "сірою зоною". Там вибудувана серйозна лінія фортифікацій, яка здатна стримати будь-який рух оперативного рівня. А якщо Росія все ж спробувала б зібрати там велике угруповання, їй довелося б перекидати людей зі сходу, де в неї і без того бракує сил напередодні літньої кампанії.

Звідки вони візьмуть ці 150 тисяч? Зі східного фронту? Там у них і так зараз людей не вистачає,
– наголосив військовий експерт.

Є й суто практичний момент. Полісся з його болотами і складною місцевістю не виглядає тим напрямком, куди Москва раціонально кидатиме стратегічні резерви.

Ближче до літа будемо дивитися, куди ці стратегічні резерви двинуться. Повірте, підуть вони на Донбас. Який їм сенс тонути в болотах Полісся?
– сказав Світан.

На його думку, Росія навряд чи всерйоз розглядатиме білоруський напрямок як реальний варіант наступу. Натомість ця тема й далі працюватиме як інформаційна операція, покликана відволікати увагу. Чим менше Україна буде на це реагувати, тим краще, зокрема й для антикорупційних органів, які зараз займаються внутрішніми справами і мають якнайшвидше довести ці процеси до результату.

Найнебезпечніший напрямок для України зараз на Донбасі

Ключове завдання зараз – не допустити втрати решти Донбасу, як це вже сталося торік після ослаблення Покровського і Мирноградського напрямків.

Світан пояснив чи є загроза наступу з Білорусі для України: дивіться відео

Наразі ситуація на третій лінії оборони в районі Слов'янська і Краматорська лишається відносно стійкою: з півночі її прикривають річки, а з півдня, заходу і сходу є підготовлені позиції, які дають змогу довго тримати цей рубіж.

Якщо втратимо Слов'янськ і Краматорськ, то далі, по суті, до лівого берега Дніпра рівна, як стіл, поверхня. І росіян там дуже складно буде зупинити, якщо вони поставлять собі завдання вийти на Полтаву, Кременчук і далі рухатися до лівобережного Києва,
– наголосив Світан.

Тому вся увага зараз має бути прикута саме до Донбасу, а не до "шумових гранат", які, за його словами, вкидають і з Москви, і окремі представники київського істеблішменту.

Що відомо про загрозу з боку Білорусі?

21 травня 2026 року СБУ, Нацполіція, ЗСУ, Нацгвардія та Держприкордонслужба почали посилені безпекові заходи у Чернігівській, Київській, Житомирській, Волинській і Рівненській областях. Йдеться про масштабну протидію диверсіям, шпигунству і підривній діяльності: на прикордонні посилили патрулювання, виставляють додаткові блокпости, перевіряють документи, автомобілі, території та окремі приміщення.

Олександр Мусієнко, Микола Маломуж і Кирило Сазонов наголошували, що ризик з боку Білорусі зберігається, але ознак безпосередньої підготовки до великого наступу зараз немає. На кордоні фіксують спільні ядерні навчання Росії й Білорусі, закриття 19 лісів біля кордону, повітряну активність, антени-ретранслятори та інженерну підготовку. Водночас найближчий ризик вони оцінювали радше як провокації, диверсії або локальні дії малих груп, а не повторення лютого 2022 року.

Україна після 2022 року серйозно укріпила північний напрямок. За словами Мусієнка, на кордоні облаштовані фортифікації, мінні поля, загородження, підірвані ключові мости, посилене патрулювання і постійне спостереження дронами. Він наголошував, що безпосередню загрозу означатимуть уже конкретні зміни – перекидання нових російських підрозділів, озброєння або стратегічне розгортання сил, і саме за цими ознаками Україна стежить у режимі постійного контролю.