Чи діє перемир’я, оголошене між Україною та Росією: хронологія подій і найважливіші заяви

Україна та Росія погодили триденне перемир'я на 9 травня. Для Кремля воно мало не лише військове, а й символічне значення, адже Москва прагнула гарантувати безпечне проведення параду до "дня перемоги" на Красній площі.

Українська влада заявила, що діятиме дзеркально: якщо Росія не атакуватиме, Київ також утримається від ударів. 24 Канал відстежує, якою є реальна ситуація та що відомо про перебіг перемир’я.

Дивіться також ЗСУ мають реальні успіхи на фронті, а росіяни марять буферними зонами: звіт та карти ISW

Чи діє перемир’я між Україною та Росією?

Ще наприкінці квітня Владімір Путін оголосив про намір запровадити "перемир'я" на 9 травня. У Кремлі тоді заявляли, що для припинення вогню Росії нібито "не потрібна згода Києва".

Втім Україна поставила власні умови. Президент Володимир Зеленський запропонував розпочати реальне припинення вогню ще у ніч на 6 травня. За словами українського лідера, лише у такому випадку можна було б говорити про безпеку проведення параду у Москві. Росіяни цю пропозицію проігнорували.

Натомість протягом кількох днів російські пропагандисти та представники Кремля відкрито погрожували Україні "ударами по центрах ухвалення рішень" у разі спроби зірвати парад у Москві.

Дійство на Красній площі для російської влади мало не лише символічне, а й політичне значення. Для Кремля проведення урочистостей без атак стало питанням репутації та демонстрації контролю над ситуацією всередині країни. Особливо це стосувалося Москви, яка після численних атак дронів останніх місяців перестала виглядати недосяжною для війни.

11:09, 9 травня

Атака по Херсонщині

Близько 09:00 росіяни атакували з безпілотника жінку у Комишанах.

Через ворожий удар 56-річна місцева жителька дістала контузію, вибухову травму та гостру реакцію на стрес.

Постраждалій надали меддопомогу та призначили амбулаторне лікування.