Це завдання росіян: полковник запасу ЗСУ відповів, чи існує загроза Києву з боку Сум

• На півночі України створюють оборонні лінії від Київського водосховища до Сумщини для захисту від можливих дій Росії.
• Полковник запасу ЗСУ Роман Світан зазначив, що ці фортифікації потрібні незалежно від можливості великого наступу найближчим часом.

На півночі України продовжують облаштовувати лінію оборони від Київського водосховища до Сумщини. Це частина ширшої підготовки напрямку, який Росія може використати не лише для тиску, а й для розтягування українських сил.

Полковник ЗСУ в запасі, льотчик-інструктор та військовий експерт Роман Світан в ефірі 24 Каналу пояснив, що фортифікації на півночі потрібні незалежно від того, чи піде ворог на великий наступ найближчим часом. За його словами, головний ризик для Києва з цього боку виглядає інакше, ніж це часто уявляють.

Дивіться також Війна буде тривати: у ЦПД озвучили плани ворога на 2026 рік

Навіщо укріплюють північ?

Будівництво лінії оборони від Київського водосховища до Сумщини не варто сприймати як ознаку неминучого великого наступу на Київ.

Нагадаємо! В Україні будують суцільну ешелоновану лінію оборони від Київського водосховища до Сум. Як пояснив начальник інженерних військ Василь Сиротенко, на цей напрямок зараз спрямовують значні сили й ресурси, щоб завершити роботи в якомога коротші строки. Такі укріплення потрібні, щоб унеможливити раптові атаки з півночі, завадити росіянам створити буферну зону і не дати ворогу відтиснути Україну від державного кордону. У ЦПД окремо наголосили, що це не означає підготовки до наступу на Київ.

Ідеться про добудову північного напрямку, який давно мав працювати як окрема ділянка фронту, а не лишатися простором між бойовими зонами, де сьогодні немає боїв, а завтра вже може з'явитися загроза.

Створюється північний фронт з нашого боку. Те, що треба було створювати ще кілька років тому,
– сказав Світан.

Укріплення на півночі не почали будувати з нуля і не будували хаотично по всій лінії одразу. Від Волині до Київського водосховища фортифікації ще раніше встигли звести під керівництвом Сергія Наєва, який займався саме північним кордоном з Білоруссю.

Довідка: Сергій Наєв очолював Об'єднані сили ЗСУ з 2020 року, а про своє звільнення 11 лютого 2024 року, за його словами, дізнався зі ЗМІ. Після цього генерал заявив, що залишається вірним Україні, подякував військовим і всім українцям за підтримку та наголосив: війна триває, тому боротьба за знищення ворога і деокупацію українських земель ще не завершена.

Він нагадав, що Наєв працював над цим понад рік, а частина тих рубежів і досі зберігається. Зокрема, за його словами, стоїть і третя лінія оборони, яку свого часу будували від Покровська до Слов'янська. Далі роботу на півночі не завершили, бо тоді змінили командування і, як він зазначив, разом із Валерієм Залужним та Сергієм Наєвим зняли ще низку генералів.

Це вже робота на новому рівні. Доволі непоганий, принаймні, план. Я подивився по висотах, по річках – там усе правильно зроблено,
– сказав Світан.

Тож, тепер цю лінію продовжують уже на новому рівні. Йдеться про Київську, Чернігівську, Сумську області й далі аж до Харківщини та району Осколу.

Готові люди для війська вже є

Водночас Світан пояснив, що сама по собі лінія оборони на півночі не вирішує проблему, якщо її нема ким тримати. Саме тому розмова про фортифікації одразу впирається в інше питання – щільність військ уздовж усієї лінії зіткнення і здатність України реально укомплектувати нові рубежі людьми.

Щоб не побачити російських військових у наших фортифікаціях, треба збільшити щільність військ,
– сказав Світан.

Він звернув увагу, що корпусна система поки що не наповнена так, як мала б бути. Із шістнадцяти корпусів, які створені на папері, повноцінно укомплектовані лише два, тоді як решта ще чекають на особовий склад. Через це питання впирається вже не в бетон, техніку чи самі укріплення, а в те, де взяти підготовлених людей для бойових частин. Вихід він бачить у тому, щоб не шукати людей з нуля, а заводити до Збройних Сил уже підготовлених і придатних бійців із силових структур.

Треба знімати бронь із силовиків і держслужби та ставити їх у стрій. Це мотивовані, придатні бійці,
– наголосив полковник ЗСУ в запасі.

Ідеться, зокрема, про ТЦК, ТрО, Нацгвардію, прикордонників, частину підрозділів СБУ та поліції, яких можна переводити через корпусну систему і ротаційні механізми хоча б на рік контракту.

До слова! В Україні обговорюють зміни до системи мобілізації, які можуть розширити повноваження Нацполіції щодо людей зі статусом "у розшуку" в реєстрі "Оберіг". За даними ЗМІ, серед ідей – надати поліції ширший доступ до даних реєстру, можливість оформлювати матеріали щодо порушень військового обліку, а також доставляти таких осіб до ТЦК. Водночас це поки лише попередні напрацювання, які не оформлені як законопроєкт, а в Міноборони зазначають, що зміни до системи мобілізації справді готуються, але остаточно ще не узгоджені.

На його думку, саме такий механізм дав би змогу укомплектувати корпуси, наповнити фортифікації професійними людьми і не допустити ситуації, коли російські війська взагалі можуть опинитися в наших укріпленнях.

Росія тиснутиме провокаціями, а не наступом

Зараз Росія не має достатньо сил для широкомасштабної операції на півночі. Особового складу їй бракує навіть для виконання головних завдань на основних ділянках фронту, де Кремль і далі намагається розширити сухопутний коридор і просунутися в Запорізькій та Донецькій областях.

Росіяни на даному етапі по Північному фронту не будуть планувати широкомасштабних наступальних операцій. Нічим їх планувати. Вірніше, спланувати їм можна що завгодно, наповнити нічим,
– сказав Світан.

Тому головний ризик на цьому напрямку виглядає інакше. Йдеться не про прямий ривок на Київ, а про спроби створити напругу вздовж північного кордону, змусити Україну перекидати туди резерви і послаблювати інші ділянки фронту.

Вони будуть намагатися позначитися по Північному фронту, щоб ми перекинули туди додаткові резерви, щоб Сирський розтягнув резерви і, не дай Боже, зняв бойові частини, які увійшли в бойове зіткнення, і перекинув їх на північний напрямок,
– пояснив полковник ЗСУ в запасі.

Тобто росіяни, ймовірно, робитимуть ставку на провокації, розвідку боєм і демонстративний тиск, а не на повноцінний наступ.

Що відомо про плани Кремля продовжувати війну?

У Кремлі готуються не до миру, а до затягування війни щонайменше до осені. За словами Андрія Коваленка, Росія не відмовляється від своєї головної мети – окупації України та її політичного підпорядкування. Для цього Москва планує й далі тиснути на Сході, у Запорізькій області та на півночі, а серед можливих сценаріїв розглядає і нову часткову мобілізацію, бо втрати вже перевищують кількість людей, яких вдається залучати за контрактом.

Під такий сценарій у Росії дедалі сильніше обмежують інформаційний простір. Коваленко звернув увагу, що блокування Telegram і посилення контролю над інтернетом можуть бути підготовкою до нових непопулярних рішень. Кремль намагається мінімізувати простір для обговорення війни і можливого невдоволення всередині країни.

Водночас між планами Кремля і реальними можливостями російської армії дедалі більший розрив. Москва хоче захопити весь Донбас і тиснути далі, але, як наголосив Коваленко, навіть пріоритетні для Росії цілі залишаються недосяжними. Як приклад він навів Покровськ, який росіяни планували окупувати ще на початку 2025 року, але не змогли.