Це гасло старше, ніж здається: коли вперше пролунало "Слава Україні!"

• Гасло "Слава Україні!" вперше з'явилося наприкінці ХІХ століття.
• Повний вислів "Слава Україні! – Героям слава!" став популярним у 1941 році серед ОУН та УПА, а нове життя отримав під час Революції на граніті.

Історія гасла "Слава Україні! – Героям слава!" налічує понад століття – від часів УНР і підпілля ОУН – УПА до масових протестів і сучасної війни з Росією. З роками ці слова стали не лише символом боротьби за незалежність, а й знаком єдності українців, відомим далеко за межами країни.

Про те, як виникло гасло "Слава Україні!", розповідає історик та пластун Юрій Юзич.

Дивіться також Володар 80 міст і тисяч сіл: кого з українців називали "некоронованим королем Русі"

Коли з'явилося гасло "Слава Україні!"?

Історик зазначає, що гасло "Слава Україні!" разом із відповіддю "По всій землі слава!" ще наприкінці ХІХ століття використовували в середовищі харківської студентської громади.

Водночас широкого поширення та чіткого політичного змісту воно набуло в період Української Народної Республіки у 1918 – 1920 роках, коли Україна вперше заявила про себе як незалежна держава.

Згодом привітання "Слава Україні!" офіційно запровадили в Армії УНР. Це сталося 19 квітня 1920 року під час завершального етапу Першого зимового походу. Того дня генерал Михайло Омелянович-Павленко видав наказ №18 "По муштровій частині", де було визначено форму вітання:

Всім частям армії на похвалу, а то подяку за службу Україні відповідати: "Слава Україні".

Наказ №18 "По муштровій частині" / Фото "Історичної правди"

Водночас повне вітання "Слава Україні! – Героям слава!" з'явилося у 1941 році в Організації українських націоналістів, одним із лідерів якої був Степан Бандера. Згодом воно стало поширеним серед бійців Української повстанської армії, що діяла на західноукраїнських територіях у 1940 – 1950-х роках.

"До речі, в збірнику праць Степана Бандери немає отої популярно вживаної в інтернеті цитати, яка йому приписується: "І прийде час, коли один скаже: "Слава Україні! ", а мільйони відповідатимуть "Героям слава!", – наголошує Юзич.

Нове життя гасло отримало під час Революції на граніті, коли українська молодь вийшла на мирний протест у центрі Києва, вимагаючи змін напередодні розпаду Радянського Союзу.

Революція на граніті / Фото Українського інституту національної пам'яті

Чи правда, що першим вислів "Слава України" вжив Тарас Шевченко?

Як пише публіцист Ігор Луб'янов, вважається, що першим вислів "Слава України" використав Тарас Шевченко у вірші "До Основ'яненка", написаному в грудні 1839 року. Його опублікували в першому виданні "Кобзаря":

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Тарас Шевченко / Архівне фото

Втім, існує припущення, що ще раніше це поєднання слів міг ужити Микола Костомаров. Точна дата написання його вірша "Діти слави, діти слави, ваш час наступає" невідома, однак відомо, що у 1847 році жандарми вилучили його у автора. У ньому також є звернення до України:

Згине панство лукавоє,

Воскресне свобода

Слава тобі, Україно!

Ймовірно, ця фраза була поширеною в середовищі Кирило-Мефодіївського товариства, до якого входили і Костомаров, і Шевченко. Водночас публіцист зазначає, що поезія Костомарова мала глибоко "братський" характер – вона підтримувала ідею єдності слов'янських народів "від Бенеток до Камчатки". Тому "слава" в його вірші адресована не лише Україні, якій присвячено окремий рядок, а й іншим слов'янським народам.

Як з'явилася пісня "Ой у лузі червона калина"?

• Зачин бере свій початок із козацької пісні "Розлилися круті бережечки, гей, гей, на роздоллі", яка розповідає про національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького у XVII столітті. У 1913 році режисер Степан Чарнецький використав цю пісню для вистави "Сонце руїни", створеної за п'єсою Василя Пачовського.

• Саме тоді з'явився текст, що починався рядками "Ой у лузі червона калина", а диригент Михайло Коссак підготував кілька музичних аранжувань на основі народної мелодії. Вистава, яка відображала події доби Руїни, успішно демонструвалася у театрі товариства "Руська Бесіда" у Львові та в інших містах Східної Галичини.

• У вересні 1914 року в Стрию її почув командир стрілецької роти і поет Григорій Трух, якого глибоко вразила ця композиція. Надихнувшись образом калини як символу України, він дописав ще три строфи, створивши нову версію пісні, яку ми знаємо сьогодні.