"Це цікаво Трампу й Путіну": чому Зеленський заговорив про кінець гарячої фази війни у листопаді

Володимир Зеленський заявив депутатам, що гаряча фаза війни може завершитися до листопада. Йдеться не про замороження, а про спробу вийти на дипломатичний трек і створити умови для збереження життів та посилення українських позицій.

Політолог Ігор Рейтерович в ефірі 24 Каналу пояснив, що поява саме такої дати може бути не випадковою. За його словами, тут сходяться інтереси одразу двох людей, яким до виборів потрібен хоч якийсь результат.

Дивіться також "Ми це все вже проходили": у МЗС відреагували на погрози Росії щодо нових ударів по Києву

Листопад як політичний орієнтир

Зеленський говорив депутатам не просто про можливе завершення гарячої фази війни, а про потребу в реальному русі до миру без замороження бойових дій. Йшлося про дипломатичний напрямок, який мав би допомогти зберегти життя і водночас посилити українські позиції, і вже в цьому контексті прозвучав листопад.

Нагадаємо! 25 травня 2026 року Володимир Зеленський під час зустрічі з депутатами фракції "Слуга народу" заявив, що гаряча фаза війни може завершитися до листопада 2026 року. В Офісі Президента підтвердили, що президент справді говорив про таке сподівання, і уточнили, що в України є план, як вийти на припинення бойових дій.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Політолог Ігор Рейтерович вважає, що без повного контексту тієї розмови важко сказати, чому назвали саме цей місяць. Не зрозуміло, чи йшлося про якісь конкретні сигнали, чи радше про політичне припущення, але сама поява такої дати навряд чи випадкова.

Президент, мабуть, хотів якось підвищити оптимізм, дати якусь надію представникам своєї фракції,
– зазначив Рейтерович.

Листопад, на його думку, може бути прив'язаний і до зовнішніх інтересів. І Трампу, і Путіну було б вигідно підійти до своїх політичних кампаній з історією про призупинення гарячої фази, яку можна подати як результат.

До цього часу в певному замороженні війни, у призупиненні гарячої фази, може бути зацікавлений як Трамп, так і Путін. У обох вибори,
– наголосив політолог.

Йдеться не про мирну угоду і не про повноцінне завершення війни. Мова може бути про перемир'я або паузу в бойових діях, яка знизить інтенсивність фронту, але не зніме головних суперечностей.

Путін шукає нову ескалацію

Після розмов про можливе призупинення гарячої фази війни постало й інше питання – чи не спробує Кремль, навпаки, розширити конфлікт через Білорусь.

Політолог пояснив чому пауза у війні може бути вигідна Трампу й Путіну: дивіться відео

Рейтерович вважає, що саме в цьому напрямку різкого загострення чекати не варто, він виходить із того, що пряме втягнення у війну зробило б білоруського диктатора для Москви тимчасово корисним, але дуже швидко – зайвим. Після цього росіянам уже не було б сенсу тримати Лукашенка як окрему фігуру, а Білорусь можна було б ще жорсткіше зачистити під власний контроль.

Лукашенко не влізе в цю історію, оскільки для нього це буде просто самогубством,
– зазначив політолог.

На його думку, саме тому Білорусь поки що радше намагаються втримати в режимі тиску і погроз, а не втягнути в повноцінне вторгнення. І дзвінки західних лідерів у цьому контексті можуть бути пов'язані не лише з Україною, а й зі спробою не допустити провокацій проти країн НАТО, зокрема навколо Сувальського коридору.

Ці дзвінки Макрона і компанії можуть бути пов'язані з тим, щоб і в провокацію проти країн НАТО Білорусь не втягнули,
– наголосив Рейтерович.

Тобто ризики ескалації нікуди не зникають, але саме білоруський напрямок він не вважає найбільш імовірним для розширення війни.

По всьому іншому ймовірність завжди залишається. Путін діє ірраціонально, і кого він буде намагатися в цю війну втягнути, це питання поки відкрите,
– наголосив політолог.

Нові російські погрози Києву

Увечері 25 травня 2026 року Сергій Лавров у розмові з Марко Рубіо заявив про намір Росії завдавати "системних і послідовних" ударів по центрах ухвалення рішень і об'єктах, які використовують для потреб ЗСУ в Києві. Того ж дня російське МЗС також рекомендувало іноземним дипломатам і громадянам залишити українську столицю.

Після цих заяв посольства Франції, Польщі та представництво ЄС в Україні відмовилися змінювати роботу і публічно засудили російське залякування. У Франції назвали таку риторику безвідповідальною, у Польщі заявили, що не реагуватимуть на провокації, а в Євросоюзі підкреслили, що такі погрози свідчать не про силу, а про слабкість Росії.

Андрій Сибіга заявив, що Україна разом із партнерами обговорює конкретну відповідь на новий російський шантаж і закликав не піддаватися ескалаційній риториці Кремля. Він наголосив, що Росія не демонструє жодної готовності до миру, тому відповідь партнерів має бути конкретною, пропорційною і сильною.