"Було дуже страшно": українська біженка чесно розповіла про життя в Нідерландах

Пошук постійного житла за кордоном залишається одним із найбільших викликів для українських переселенців. Українка Ельвіра, яка виїхала з Харкова та попросила притулку в Нідерландах, розповіла про свій шлях до власного орендованого будинку.

Про це пише «Фокус».

Українка разом зі своїм партнером провела 3,5 роки у таборі для біженців. Увесь цей час вони мешкали в крихітній кімнаті розміром три на три метри. Втомившись від постійних обмежень, пара прийняла рішення шукати власне житло.

Пошук квартири виявився марним протягом тривалого часу: біженці цілий рік отримували відмови від орендодавців.

Коли парі врешті-решт вдалося знайти будинок, радість супроводжувалася неабияким стресом. Жінка зізнається, що залишати звичне, хоч і дискомфортне середовище притулку, було психологічно важко.

«Переїжджати з притулку для біженців на орендоване житло було дуже страшно… За цей час ми звикли до правил та заборон. Але ми завжди розуміли, що це тимчасове житло. Але коли все склалось, було дуже страшно прийняти рішення про переїзд, взяти на себе всю відповідальність та зробити крок у невідомість. Проте бажання виявилось сильнішим за страх», — ділиться харків’янка.

Зараз пара вже три місяці мешкає у власному будинку. Головною перевагою самостійного життя українці називають відсутність суворих табірних правил. Їм більше не потрібно звітувати адміністрації про кожен свій крок або чекати у довгих чергах, щоб просто випрати речі.

Оцінюючи пройдений шлях, Ельвіра не шкодує про ухвалене рішення.

«Якщо коротко, переїзд був одним з найкращих рішень за всю еміграцію», — резюмувала українка.

Українські біженці за кордоном — останні новини

Нагадаємо, у Німеччині існує система житлових кооперативів — Wohnungsgenossenschaft, яка дозволяє орендувати житло за нижчими цінами. У межах цієї моделі орендар стає членом кооперативу, що забезпечує більшу стабільність проживання та рідше підвищення орендної плати, оскільки такі організації не мають на меті отримання прибутку і реінвестують кошти в утримання будинків.

Водночас попит на такі квартири залишається високим, через що утворюються черги, особливо у великих містах. Додатковим нюансом є пайовий внесок, який повертається значно довше, ніж стандартний депозит, інколи — до двох років.

Також, українці, які виїжджають до Німеччини, мають враховувати низку особливостей місцевої системи прийому біженців та проживання. Зокрема, першим етапом часто стають спеціальні табори, через які можна швидше отримати медичну допомогу, оформити документи або знайти опікуна для неповнолітніх.

Водночас важливо мати повний пакет документів, включно з біометричним закордонним паспортом, свідоцтвами про народження дітей та іншими підтвердженнями сімейного статусу. Окрему увагу слід приділити фінансовому питанню: перед отриманням соціальної допомоги необхідно використати власні заощадження, а вартість житла залежить від обраного регіону та міста.

Читати публікацію повністю →