Булавка чи шпилька: котре слово правильне в українській мові

• В українській мові обидва слова "булавка" і "шпилька" використовуються, але "шпилька" є більш нормативним і поширеним.
• Слово "шпилька" вживається у різних значеннях, таких як інструмент кравчині, аксесуар, або як частина фразеологізмів.

У повсякденному мовленні ми часто кажемо "шпилька" чи "булавка", маючи на увазі один і той самий предмет. Але чи справді ці слова можна вважати взаємозамінними в українській мові?

Як в українській мові називається предмет – "булавка чи "шпилька", розповідаємо з посиланням на "Словопедія".

Дивіться також "Приторний" – росіянізм: як красиво замінити це слово українською

Як сказати українською – булавка чи шпилька?

У побуті ми часто користуємося маленькою голкою з голівкою на кінці, щоб скріпити тканину чи прикріпити прикрасу. Хтось називає її "булавка", хтось – "шпилька". То як правильно?

Коли заглянемо у словники, то побачимо обидва слова:

• Словник української мови (СУМ): булавка – голка з головкою на тупому кінці; те саме, що шпилька.
• Великий тлумачний словник сучасної української мови: булавка – рідковживане слово, основний відповідник – шпилька.

Обидва слова мають цікаве походження:

• Булавка походить від слова "булава" – палиця з потовщеним кінцем, як зброя та символ влади. За аналогією маленька голка з "голівкою" теж отримала назву булавка.
• Шпилька має німецьке коріння (Spille – голка, шпиль) чи голландське, і в українській мові закріпилася як основна назва цього предмета.

Хоч обидва варіанти зафіксовані у словниках, проте "шпилька" вважається більш поширеним і нормативним. Оскільки маємо дієслова – "пришпилити" чи "зашпилити", тобто причепити до чогось.

А ще підбори на жіночому взутті теж називають "шпильки", не булавки, а саме – шпильки. Тому слово багатозначне і більше притаманне українській мові.

Саме "шпилька" фігурує і в поширених фразеологізмах: "кинути шпильку", "обмінятися шпильками", у значенні сказати щось різке і гостре, щоб зачепити емоційно. Як російське "сказать колкость". Втім, і в російській мові у цьому випадку теж можна зустріти "шпилька".

Цікаво! "Шпилькою" ще називають листок хвойної рослини нарівні з "голкою" чи "хвоїнкою".

Які бувають шпильки?

Шпильки – це і знаряддя кравчині та швачки, інші шпильки – інструмент перукаря чи ентомолога. А ще – декор, аксесуар, практична річ. Шпильки часто використовують езотерики для замовлянь та оберегів.

Цікаво! Перші шпильки відомі ще з доби бронзи – їх робили з металу й кістки для одягу. У XIX столітті з’явилися "англійські шпильки" із застібкою, винахід яких приписують американцеві Волтеру Ханту (1849 рік).

• Французька (кравецька) шпилька / булавка – голка з головкою для скріплення тканини.
• Шпильки для волосся – з прикрасами на голівці, використовуються у моді.
• Капелюшні шпильки – довгі, з прикрасами, щоб утримувати капелюх.
• Шпилька для краватки – традиційна чоловіча ювелірна прикраса, призначена для кріплення шийної хустки до сорочки, була в моді переважно в XIX – початку ХХ століття.
• Безпечні шпильки (англійські) – із застібкою, щоб не поранитися.
• Канцелярська кнопка – це коротка шпилька з плоскою чи об’ємною голівкою, яку використовують для прикріплення паперу чи тканини до поверхні, що легко протикається.
• Ентомологічна шпилька – спеціальні голки, що застосовуються для прикріплення комах в ентомологічних колекціях.

Капелюшні шпильки / Вікіпедія

Зачіски-пучки найчастіше непомітно фіксують шпильками вигляді дротяної петельки або двозубчастої вилочки. Або ж справжня майстерність – китайські шпильки з багатим і цікавим декором на кінці.

Зачіска з китайською шпилькою: дивіться відео

В українській мові можна сказати і булавка, і шпилька. Але нормативним і поширеним варіантом є "шпилька". Обидва слова мають давнє коріння й цікаву історію, а різні види шпильок і булавок супроводжують людину від прадавніх часів до сьогодні.

Як правильно "ведмідь" чи "медвідь"?

• Подібна ситуація зі словами "ведмідь" чи "медвідь" котре правильне – виникає сумнів .
• У словниках зафіксовані обидва слова. Але літературна норма – "ведмідь"