Брак осмислення злочинів СРСР став однією з передумов війни РФ проти України - німецький історик

Нездатність Росії критично осмислити масові злочини сталінської доби - одна з ключових передумов війни проти України. І Захід несе частку відповідальності за те, що ніколи наполегливо не вимагав такого осмислення.

Таку думку в коментарі власному кореспонденту Укрінформу висловив науковий співробітник Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана, член Німецько-української історичної комісії Кай Штруве.

"Мета Путіна очевидна – це відновлення панування над колишніми радянськими територіями та здобуття для Росії такого місця в міжнародних відносинах, яке б перегукувалося зі статусом СРСР у другій половині XX століття. Тож однією з передумов нової великої війни в Європі є й те, що в Росії так і не відбулося справді глибокого, критичного опрацювання радянських масових злочинів сталінської епохи та радянської історії загалом", - сказав він.

Те, що цього не сталося, вважає історик, зумовлено також і тим, що міжнародна спільнота не вимагала такого критичного аналізу з належною наполегливістю.

Штруве вказав на принципову проблему: тривалий час і німецько-західна інтерпретація 8 травня як "звільнення", і радянсько-російська інтерпретація 9 травня як "Дня Перемоги" мали суттєву точку перетину: обидві виходили з того, що в Європі ХХ століття існував лише один великий злочинний режим - нацистська Німеччина.

"У 1945 році Радянський Союз стояв, так би мовити, на правильному боці історії, і через це на другий план відійшов той факт, що СРСР часів Сталіна був другим великим злочинним режимом у європейській історії XX століття. Це, очевидно, також сприяло тому, що було проігноровано, як саме вшанування в Росії 9 травня 1945 року як "Дня Перемоги" та пам'ять про "Велику Вітчизняну війну" ідеологічно підготували нову війну", - зазначив німецький історик.

Читайте також: Нинішня Росія є фашистоподібним суспільством - німецька історикиня

За його словами, раніше панувало переконання, що пам’ять про величезні жертви та страждання війни об’єднає Німеччину та РФ, "і що Росія також поділяє думку, що саме тому війна ніколи не повинна повторитися". На цьому тлі в Німеччині та інших країнах Заходу критичного осмислення від Росії фактично не вимагали.

"Історичний досвід насамперед України, а також країн Балтії, Польщі та інших держав Східної Європи свідчить про те, що існував і другий великий злочинний режим – Радянський Союз часів Сталіна. Крім того, у цих країнах вже давно застерігали від агресивного використання Росією пам’яті про Світову війну та вимагали від неї критичного переосмислення радянських злочинів. Однак у західній політиці та суспільній думці це здебільшого ігнорували", - заявив Штруве.

Він також зауважив, що в німецькій пам’яті про Другу світову війну Україна тривалий час фактично була відсутня як окремий суб’єкт, попри колосальні втрати у 8-10 млн людей. Тільки після початку російської агресії у 2014 році у ФРН вперше почали сприймати Україну як самостійний суб’єкт в історії Другої світової війни

"З одного боку, те, що перед Україною існує історична відповідальність, тепер видається загальновизнаним фактом. З іншого - реальні знання про специфічну історію України під час Другої світової війни серед німецької громадськості залишаються вкрай мізерними. У суспільстві ФРН знання про історію України у Другій світовій війні майже не виходять за межі мотиву німецької "війни на знищення" проти Радянського Союзу. А відтак у німецькій культурі пам’яті відсутній наратив про історію України у Другій світовій війні як її складову частину", - резюмував Штруве.

Читайте також: Принцип «Ніколи знову» не може означати бездіяльність перед агресором - німецька історикиня

Як повідомляв Укрінформ, доцентка кафедри історії Східної та Центрально-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Франциска Девіс наголосила, що до 24 лютого 2022 року в суспільстві та політиці ФРН радянські жертви Другої світової майже повністю помилково ототожнювалися виключно з Росією, тоді як Україна та Білорусь - головні арени нацистської війни та Голокосту - були маргіналізовані.

Фото Укрінформу можна купити тут

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.