Боня як прапор російської революції

Публікації Боня як прапор російської революції

До революції в Росії – ще далеко, але втрата легітимності влади – беззаперечна

20:00, 24 квітня 2026
Любко Петренко Публікації — 20:00, 24 квітня 2026 0 0 Любко Петренко Публікації — 20:00, 24 квітня 2026 0 0

• 0
• 0
• 0

До теми

• Російська пропаганда війни і засади цивілізації.
  Щоб спростувати ключові тези роспропаганди, достатньо мати календар і вміти рахувати до ста ZAXID.NET

Хто така Вікторія Боня? Припускаю, що більшість наших читачів уявлення не має, хто це. Зізнаюся щиро: ще місяць тому це запитання і мене ввело б у ступор. Не знав я, хто така Боня, пів свого життя – і нічого не втратив би, якби не знав і далі.

Проте за останні кілька тижнів ситуація змінилася радикально. Боня (не плутати з Боно – вокалістом рок-гурту U2) нині стала відомою в цілому світі. Спершу її ім’я забило російськомовний інформаційний простір, причому, як опозиційно-ліберальний, так і пропагандистсько-кремлівський, і навіть z-скажено-турбонутий. Далі – більше, Боня мов цунамі понеслася шпальтами англо-, німецько-, іспано-, франко- і навіть польськомовних ЗМІ.

І все завдяки чому? А завдяки її критичному відеозверненню до російського диктатора Владіміра Путіна. Ото диво, – скажете ви, – чи мало різних міських божевільних записали звернення до Путіна? І мали б ви рацію, бо таких дійсно багато, якби не три «маленьких» деталі: навряд чи їхні звернення досягали 30 мільйонів (!) переглядів, навряд чи на них відповідав головний путінський побрехач Дмітрій Пєсков, навряд чи на цих авторів звернень нацьковували всю пропагандистську обслугу Кремля.

А от з Вікторею Бонею – усе саме так. То хто ж вона, врешті, така? Тут не завадить дати бодай коротку інформаційну довідку. Народилася наша героїня 1979 року у глибокому російському задуп’ї – десь у Читінській області. Але вирішила підкорити Москву. І стартанула не найгірше: вступила на економічний факультет Московського державного університету харчових виробництв, який закінчила, здобувши спеціальність «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит». Паралельно вона займалася модельним бізнесом. Теж небезуспішно: 2001 року стала призеркою конкурсу «Краса Росії» і навіть репрезентувала Росію на всесвітньому конкурсі краси «Міс Земля», хай навіть і не так успішно.

У 2004 році Боня ще й закінчила факультет журналістики Московського інституту телебачення та радіомовлення «Останкіно». І вже 2006 року почала працювати на центральному російському телебаченні. Найбільшої слави в Росії Боня здобула завдяки участі в суперпопулярному реаліті-шоу «Дом-2».

2010 року Боня познайомилася в Москві з ірландським мільярдером Алексом Смерфітом. Вони створили сім’ю, не реєструючи стосунків. 2012 року в них народилася донька Анджеліна Летиція Смерфіт. 2017 року пара розлучилася, але зберегла дружні стосунки.

Зараз Вікторія Боня з донькою мешкає в Монако. Причому не лише на аліменти Алекса Смерфіта. Вона успішно розвиває власні б’юті- та інстабізнеси: продає косметику й одяг, проводить коштовні мотиваційні відеотренінги. Її сторінки в соцмережах мають кілька мільйонів підписників.

А у вільний від б’ютіблогерства час вона займається альпінізмом, причому на досить серйозному рівні: уже підкорила кілька світових вершин, включно з Еверестом.

Так, хтось її зневажливо називає «інстасамкою». І частково має рацію. Її ботоксний вигляд, примітивна манера висловлюватися саме на це і вказують. Але, як то кажуть, якщо ви такі мудрі, чому ви й близько не заробляєте стільки, скільки Боня.

Життя загалом у неї вдалося, принаймні так нам здається. Утім, як тепер з’ясувалося, останнім часом страшний неспокій ятрить її душу, страшенно турбують її проблеми, які «несподівано» обвалилися на голови простих росіян. І почала вона один за одним публікувати відеоблоги, у яких висловлює своє «фе» тому, як влада в Росії (не)розв’язує нагальні людські проблеми, а то й сама їх створює.

Усі ці суспільні жалі Боня пропустила через себе, через свою вразливу душу. Підсумовуючи й резюмуючи їх, вона записала відносно тривале (понад 18 хвилин) звернення до верховного головнокомандувача Росії Владіміра Путіна. Авторка перерахувала проблеми, які, на її думку, «злі бояри» приховують від «доброго російського царя». Серед них – повінь у Дагестані, на боротьбу з якою ні федеральний центр, ні місцева влада не виділяє ні коштів, ні засобів. Це розлив мазуту в Анапі, який спричинив екологічну катастрофу в Чорному морі та на узбережжі. Це знищення худоби в Новосибірській області без пояснення причин. А головне – блокування інтернету й відімкнення Telegram.

«Володимире Володимировичу, вас бояться. Народ вас боїться, блогери, артисти бояться, губернатори вас бояться. А ви – президент нашої країни. Мені здається, ми не повинні боятися», – заявила блогерка російському диктаторові.

Ось це, здавалося б, доволі примітивне звернення здобуло майже 30 мільйонів переглядів, понад мільйон коментарів, сотні тисяч репостів. Чому?!

Та тому, що впало на добре зораний ґрунт суспільного сприйняття. Передовсім ідеться про соціально-економічну ситуацію в Росії, а вона останнім часом – доволі паскудна. Країна от-от підійде до краю прірви. Причому про це вже говорять не лише опозиційні економісти з емігрантського табору, а цілком лояльні до режиму авторитетні експерти. От, наприклад, академік РАН Роберт Нігматулін, виступаючи на пленарному засіданні Московського економічного форуму 8 квітня 2026 року, відверто заявив: «Я щиро вважаю, що ми в біді. Найнижчі прибутки в нас у Європі, дрібні доходи. Ну, скільки можна? У найбідніших регіонах Китаю доходи вищі, ніж у (російських – ред.) найбідніших регіонах. Як до цього можна спокійно ставитись? Ми 30 років байдуже дивимося на це. У рейтингу з 50 відібраних країн “Велика Росія” перебуває на 51-му місці за ефективністю. Погляньте на чисельність працівників промисловості. Машинобудування: 1999 року було 4 мільйони людей, зараз 440 тисяч. Скоротилося майже вдесятеро! Легка промисловість – утричі. Зате кількість кур'єрів 1,5 мільйона і стільки ж охоронців. На 10 тисяч населення у нас 54 науковці, а в передових країнах – 174. Ось вам і вся ефективність».

Та що там академік, сам Путін виступив з різкою критикою економічної ситуації в його ж країні. «Статистичні дані показують, що вже два місяці поспіль економічна динаміка, на жаль, знижується. Загалом за січень–лютий ВВП скоротився на 1,8 відсотка. У мінусі опинилися обробні галузі та промислове виробництво в цілому, а також такий важливий, системно значущий напрямок, як будівництво», – заявив він на нараді з урядом у Кремлі 15 квітня.

Отже, в економіці Росії – просто халепа, на фронті – провал, відсутність просування й шалені втрати, яких не здатен компенсувати рекрутинг навіть із підвищеними гонорарами. А гонорари для новобранців, через брак коштів у казні, заледве вдається нашкрябати. Чимраз частіше досить лояльні до Кремля z-блогери і російські воєнкори висловлюють крамольні думки, що «СВО» зайшла в глухий кут, втрати критичні, тож варто зав’язувати із цією безнадійною справою. Тим часом рейтинги Путіна і його партії «Єдина Росія» невпинно падають, що засвідчують навіть лояльні до Кремля соціологічні компанії. І це, зауважу, напередодні виборів до Державної думи РФ.

І в цій ситуації з’являється Боня зі своїм зверненням. Якби це був якийсь російський опозиціонер, хай навіть з добре поставленим голосом з умінням чітко формулювати свої думки, з артикуляцією конкретних злочинів влади – його звернення не мало б і близько такої популярності, такої кількості переглядів, такої суспільної акцептації. Одна частина росіян просто побоялась би взагалі заходити на його сторінку в YouTube, особливо якщо він уже здобув від російського Міністерства юстиції статус «іноагента», «терориста», «екстреміста» тощо, адже це могло б легко потягти за собою як не карну, то точно адміністративну відповідальність. Друга частина – звинуватила б його в заангажованості, у продажності (західним спецслужбам), у просто ірраціональній нелюбові до Путіна.

Але це ж Боня – «своя в дошку», вихідка з російської «глибинки», яка не те що не належить, але зі жахом цурається будь-якого прояву опозиційності. Вона доволі наївна, вірить у різні конспірологічні теорії на кшталт чіпування через вакцинацію і вежі 5G. Можливо, вона навіть щиро любить Путіна і дійсно вірить у те, що прикре оточення не каже йому всієї правди «про страшні народні рани». Боня слізно дякувала російському диктаторові за те, що його речник Пєсков відповів на її звернення, запевнив, що за згаданими нею проблемами «ведеться велика робота, задіяна велика кількість людей, і це все не залишено без уваги». Хоча цю подяку висловлювала у футболці з турецьким прапором: оцініть рівень несвідомого тролінгу. Але, якщо це було свідомо, то наш Боні, як то каже молодь, «респект і уважуха».

Через цю відповідь Пєскова дехто навіть припустив, що Кремль розіграв із Бонею пропагандистський спектакль, щоб відмити Путіна від бруду озвучених проблем. Однак те, як у Боню зубами вгризлися придворні кремлівські пропагандисти на чолі з Владіміром Соловйовим, як брутально почали її ображати, свідчить про щось цілком протилежне. Кремль відчув, що та жіночка з Монако з мільйонною аудиторію несе йому страшенні проблеми, тож треба з нею щось робити. Не миттям, так катанням – як стверджує російська приказка.

Так, вона клянеться у прихильності до Путіна, стверджує, що просто прагне відкрити йому очі на проблеми. Проте навіть побіжно (чи бодай натяком) не згадує про головну проблему – загарбницьку війну, яку путінська Росія веде проти України. Утім…

Чи хто пригадує з дитинства українську народну казку «Як чоловік кішку вчив працювати»? Насправді він привчав до праці свою ліниву жінку, хоча звертався до кішки і шмагав її за невиконання поставлених завдань. А кішка, своєю чергою, до крові дряпала спину жінці.

З Росією відбувається щось схоже: Боня та інші критично налаштовані російські блогери нібито і сварять не Путіна, а його оточення. Проте всім зрозуміло (або досить скоро стане зрозумілим), що вина – передовсім на Путіні. Бо саме він сконцентрував на собі всі важелі впливу, він визначив кадровий склад уряду й усієї владної вертикалі, дає їм всім вказівки щодо економічної, культурної, інформаційної політики. Без відома російського лідера нічого не робиться. Бо він – альфа й омега Росії.

І що станеться, коли розуміння цієї простої істини дійде до критичної маси росіян? Водночас до критичної позначки доходитиме ситуація в соціально-економічні сфері. Створяться класичні умови для революційної ситуації, коли «верхи не можуть», а «низи не хочуть».

Свого часу такий доволі гидкий персонаж російської політики (хоча хто там не гидкий, але цей – особливий), спікер Держдуми В'ячеслав Володін видав таку засадничу «державотворчу» формулу: «Є Путін – є Росія, немає Путіна – немає Росії». Тепер же до простого аполітичного росіянина, який свого часу уклав неписаний суспільний договір з владою за принципом «свобода за добробут», може дійти розуміння, що «державотворча» формула трансформувалася у «є Путін – є блокування інтернету, нема Путіна – нема блокування інтернету». А якщо докласти ще мінімуму інтелектуальних зусиль, то можна вивести геть крамольне: «є Путін – є війна, нема Путіна – нема війни».

Чи виллється це розуміння у щось серйозніше на кшталт «російського бунту безглуздого і нещадного»? Навряд чи, принаймні не зараз. А от на що реально вплине таке суспільне пробудження, то це на легітимність влади. А що таке легітимність влади? Це матерія, здавалося б, геть ефемерна, невловима – з одного боку. З іншого – це залізобетонний фундамент, на якому ця влада тримається. Забери фундамент, забери у влади легітимність – і вона досить швидко завалиться. Це, по суті, аксіома.

Звісно, Боня не стане ні новим Маратом, ні Лєніним. Але вистачить того, що вона вже зіграла свою роль новітнього попа Гапона.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

• Головні новини
• Любко Петренко
• санкції проти Росії
• Владімір Путін
• Єдина Росія
• Росія

показати всі приховати

До теми

Російська пропаганда війни і засади цивілізації.
Щоб спростувати ключові тези роспропаганди, достатньо мати календар і вміти рахувати до ста ZAXID.NET

• 0
• 0
• 0