Блокада США може не спрацювати: чи має Іран "план Б" і чому країна скорочує видобуток нафти

• Іран скорочує видобуток нафти через блокаду США в Ормузькій протоці, що обмежила його торгівлю.
• Після загострення ситуації на Близькому Сході ціни на нафту марки Brent зросли до 109,79 доларів за барель.

Попри санкції та тиск з боку США Іран впевнено тримає позиції. І попри те що країна почала скорочувати виробницво, йдеться не про наслідки американських обмежень, а про окремий план та досвід Тегерану в подібних ситуаціях.

Що відомо про санкції США щодо Ірану?

Про те, чи зможе Іран діяти в обхід обмежень Америки, пише Bloomberg.

Дивіться також Ще одна країна почала купувати російську нафту на тлі енергокризи, – ЗМІ

Після військово-морської блокади в ормузькій протоці, що фактично обмежила торгівлю Ірану, країна почала скорочувати видобуток нафти. Як зазначає видання, йдеться не про те, що Тегеран піддався на обмеження Америки.

Найімовірніше такі дії – це результат якісної та тривалої підготовки Ірану до подібних ситуацій. Зокрема як передає джерело видання, Іран дійсно має багаторічний досвід у відпрацюванні відповідних сценаріїв.

Іранський посадовець, який передав інформацію виданню, зазначає, що Тегеран суттєво скоротив видобуток нафти. Як результат країна не перевищує граничні потужності. Так вдасться не заповнити резервуари на максимум.

Також за словами чиновника, іранські інженери можуть зупиняти свердловини та швидко їх перезапускати без будь-якої шкоди.

У нас достатньо знань та досвіду. Ми не хвилюємося,
– зазначив Хамід Хоссейні.

У виданні наголошують, що попри геополітичну та економічну ситуації у світі, Іран показує стійкість до подолання санкцій та блокад.

Зокрема там додають, що більшість із методів, якими нині послуговується Тегеран – з'явилися ще з часів першої каденції Трампа у 2018 році. У той час США вийшли з ядерної угоди з Іраном та запровадили окремі санкції для Тегерану на скорочення виробництва.

Як змінилися ціни на нафту після початку війни в Ірані?

Від 28 лютого, коли Ізраїль та США почали атакували Іран, загострилися ризики щодо можливого дефіциту нафтопродуктів. Згодом заблокували Ормузьку протоку і ціни на пальне стрімко пішли вгору.

Важливо, що вартість пального у кожній із країн залежить від нафти – першопродукту, з якого виробляють різні види палива. Так, ціни ресурсу за барель були на рівні 60 – 70 доларів. Такі показники фіксували до загострення ситуації на Близькому Сході.

Водночас станом на 1 травня, за даними Мінфін, ціна на нафту марки Brent (еталонна марна на світовому ринку) сягає 109,79 долара.

Американська марка WTI продавала ресурс по 102,80 долара/барель. А російська Urals – по 112,05 долара за барель.

Як розповів для 24 Каналу Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук, основна причина зростання світових цін на нафту – блокування Ормузької протоки.

До речі, з 1 травня, коли ОАЕ вийшли з ОПЕК (міжнародне об'єднання монополістів нафтового ринку для контролю світових цін на нафту), очікувалося що ситуація поліпшиться. Тобто ціни на ресурс мали зменшитися. Однак цього не сталося.

У коментарі для 24 Каналу економіст та член УТФА, Віталій Шапран також розповів, що на ринок більше впливає пряма ситуація між США та Іраном і можливі перемовини щодо миру чи розблокування Ормузу. Тож, очікувати менших цін на нафту після змін у складі ОПЕК – не варто.

Що ще потрібно знати про врегулювання конфлікту між США та Іраном?

Раніше стало відомо, що Іран пропонує США нові умови розв'язання конфлікту. Зокрема обговорення мали торкнутися зняття блокади з протоки та сприяти відновленню повноцінного переговорного процесу.

Однак пізніше стало відомо, що Трамп відхилив пропозицію Ірану. Тож, обговорення розблокування Ормузької протоки та ядерних питань знову відклали.

Натомість США запровадили нові санкції проти Тегерану. Обмеження стосуватимуться 3 валютно-обмінних компаній. Так, Америка прагне ускладнити для Ірану процес отримання коштів від продажу нафти.