Біля української станції в Антарктиці з’явилася рідкісна тварина: її шерсть має незвичний колір

• Поблизу української станції "Академік Вернадський" в Антарктиці полярники помітили морського котика зі світлим забарвленням через рідкісну генетичну мутацію — лейцизм.
• Такі мутації роблять тварин більш помітними для хижаків, але вони можуть допомогти науковцям вивчити генетику та виживання диких видів.

Поблизу української станції в Антарктиці полярники помітили морського котика. Він різко вирізнявся серед інших тварин своїм світлим забарвленням.

Подібні зустрічі в Антарктиці трапляються дуже рідко. Причина – особлива генетична мутація, через яку організм частково втрачає природний пігмент. Через це хутро набуває незвичного світлого відтінку, хоча сама тварина не є альбіносом, розповіли у Національному антарктичному науковому центрі "Академік Вернадський".

Читайте також Першокласник під час екскурсії полем знайшов меч віком 1300 років: усе почалося з дивного блиску

Як відбулася це незвична зустріч?

На острові Галіндез біля української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники помітили морського котика з дуже незвичним забарвленням. Тварина різко виділялася серед інших – її шерсть мала світлий, майже кремовий відтінок.

Українські дослідники пояснили, що такий колір пов’язаний із рідкісною генетичною особливістю. Йдеться не про альбінізм, як може здатися на перший погляд, а про лейцизм – мутацію, через яку організм частково втрачає природний пігмент. Саме тому шерсть тварини виглядає значно світлішою за звичне темне забарвлення антарктичних морських котиків. Водночас очі й шкіра не мають характерних ознак альбіносів.

Полярники зазначають, що такі тварини трапляються дуже рідко. Незвичне забарвлення може робити їх більш помітними для хижаків або навіть створювати труднощі під час взаємодії з іншими особинами.

Дивовижна тварина / Фото Оксана Савенко

Фото незвичайного морського котика оприлюднив Національний антарктичний науковий центр. На кадрах видно молодого котика, який відпочиває на камінні серед інших тварин із типовим темним хутром. Саме цей контраст і зробив знахідку особливо помітною. Морські котики регулярно з’являються поблизу станції "Академік Вернадський". Після тривалого винищення у минулі століття їхня популяція поступово відновилася, і сьогодні цих тварин дедалі частіше можна побачити на узбережжі Антарктики.

Українські біологи постійно спостерігають за місцевими тваринами та фіксують зміни у поведінці, чисельності й навіть зовнішньому вигляді окремих особин. Іноді саме такі випадкові спостереження дозволяють більше дізнатися про генетичні особливості мешканців Антарктики.

У природі лейцизм трапляється не лише у морських котиків. Подібні мутації фіксували у птахів, рептилій і ссавців у різних частинах світу. Але в дикій природі такі тварини завжди привертають особливу увагу – передусім через свій незвичний вигляд.

Чому світлі тварини рідше виживають у дикій природі

Незвичне світле забарвлення може мати ефектний вигляд на фото, але для самої тварини це часто стає проблемою. У дикій природі колір хутра, пір’я чи шкіри допомагає маскуватися. Саме тому більшість видів мають забарвлення, яке зливається з камінням, льодом, травою або водою.

Тварина зі світлим хутром сильніше виділяється на тлі середовища. Через це її легше помітити хижакам. Крім того, у деяких випадках складніше стає і саме полювання – здобич швидше помічає небезпеку.

Фахівці також пояснюють, що рідкісні генетичні мутації, пов’язані з втратою пігменту, іноді можуть впливати не лише на колір шерсті, розповідає портал Miragenews. У частини тварин вони супроводжуються проблемами із зором, чутливістю шкіри або слабшою адаптацією до зовнішнього середовища.

Попри це, окремі світлі тварини все ж доживають до дорослого віку й навіть добре пристосовуються до життя у природі. Саме тому подібні випадки так привертають увагу науковців – вони допомагають більше дізнатися про генетику та виживання диких видів.

Хоча альбіносів рідко можна побачити в природі, їх можна побачити всюди, від неба до моря. Ці унікальні істоти частково або повністю втрачають пігментацію, звідси й їхній блідий відтінок шкіри порівняно з іншими представниками свого виду. Хоча народження альбіноса вважається священною або сприятливою подією в деяких культурах, дослідження показують, що деяким альбіносам важко виживати в дикій природі, – зазначає репортер National Geographic Джені Холл.

Цікаве про тварин

Материнство – це те, що обʼєднує усіх живих істот на планеті. Деякі види так турбуються про малюків, що не всі люди так зможуть.

Орангутанги, білі ведмедиці, африканські слони і гепарди вражають своїми стратегіями виховання. Деякі з них цілком можна взяти на озброєння.