Без шерсті, але з довгим чубом: як виглядають сфінкси у світі собак

• До безшерстих порід собак належать, зокрема, шолоїцквінтлі, американський безшерстий тер'єр, китайський чубатий собака та перуанський голий собака.
• Такі види потребують особливого догляду за шкірою, оскільки вона легко піддається сонячним опікам і холоду.

Здебільшого серед людей відомо лиш про котів, які не мають шерсті. Проте деякі з песиків теж можуть похизуватися своєю блискучою безшерстою зачіскою. І саме ця риса нерідко стає перевагою для господарів через мінімальньну линьку й гладеньку шкіру.

За нею, однак, потрібно ретельно доглядати. Перелік безшерстих порід собак склали фахівці із The Spruce Pets.

Цікаво Їх навіть ховали разом з фараонами: які породи собак обожнювали в Стародавньому Єгипті

Які породи чотирилапих не мають шерсті?

• Шолоїцквінтлі

Однією з найвідоміших безшерстих порід є шолоїцвінктлі – давній мексиканський собака, який буває як голим, так і короткошерстим. Це спокійні, віддані та уважні тварини, які добре підходять для ролі компаньйонів і сторожів.

Шолоїцквінтлі / Фото J.Klein

До слова, історія шоло сягає глибини віків – у давніх цивілізаціях вважалося, що ця порода собак може навіть зцілювати людей. Детальніше про те, де зараз можна зустріти таких собак та як ними свого часу захоплювалася мисткиня Фріда Кало, – читайте в матеріалі 24 Каналу.

• Американський безшерстий тер'єр

Ця порода походить від рат-тер'єра та була спеціально виведена як безшерста порода. Такі собаки енергійні, розумні й дуже грайливі. Вони, до того ж, добре підходить людям з алергією, які хочуть активного та сміливого тер'єра.

За інформацією American Kennel Club, собаки цієї породи мають зріст приблизно 30 – 40 сантиметрів у холці. Шкіра в голих собак тепла та м'яка на дотик. Для них характерна широка клиноподібна голова, стоячі V-подібні вуха та виразні очі, що підкреслюють їхню допитливість.

Американський безшерстий тер'єр / Фото Deposit Stock

Американський голий тер'єр рухається жваво та впевнено, демонструючи типовий тер'єрський темперамент. Безшерсті собаки потребують особливого догляду: їхню шкіру потрібно захищати від сонячних опіків і холоду. Ця порода віддана своїм господарям, уважна до оточення та може бути хорошим сторожем.

• Китайський чубатий собака

Ця порода має два різновиди – майже безшерсту та пухнасту. Навіть у "голих" собак залишаються пучки шерсті на голові, лапах і хвості. Загалом же, розповіли в American Kennel Club, це ніжний, грайливий і дуже ласкавий собака-компаньйон, який сильно прив'язується до своїх господарів.

Порода належить до декоративних собак і зазвичай має зріст від 28 до 33 сантиметрів. Китайська чубата буває двох типів – безшерста та пухнаста. У безшерстої різновидності гладенька м'яка шкіра, а шерсть росте лише на голові, хвості та нижній частині лап. Пухнаста різновидність, яку називають "паудерпаф", має довгу шовковисту шерсть по всьому тілу.

Китайський чубатий собака / Фото з мережі

Ці собаки дуже енергійні, доброзичливі й обожнюють увагу людей. Безшерсті китайські чубаті майже не линяють і не мають характерного "собачого" запаху. Водночас обидві різновидності уважні до настрою господарів і чудово почуваються в сімейному колі.

• Перуанський голий собака

Національним собакою Перу вважається перуанський голий собака, його назва дослівно перекладається з англійської як орхідея інків (Inca Orchid) – рідкісна стародавня витончена порода, відома своєю відданістю та активністю.

При цьому експерти з American Kennel Club уточнили, що насправді порода буває як безшерстою, так і вкритою шерстю, а також представлена у трьох розмірах – малому, середньому та великому. Ці собаки активні, уважні та мають чудові мисливські інстинкти, тому добре проявляють себе у спортивних дисциплінах, зокрема аджиліті та курсингу.

Безшерста різновидність може мати будь-який колір шкіри, а в собак із шерстю допускаються різні відтінки – чорний, коричневий, сірий, рожевий, білий чи рудуватий. Іноді в одному посліді народжуються як голі, так і вкриті шерстю цуценята.

Перуанський безшерстий собака / Фото flickr

Зовні порода нагадує хортів – грейгаундів чи уіпетів – завдяки стрункому тілу та елегантним лініям. Найменші представники мають зріст менш як 25 сантиметрів, тоді як найбільші можуть сягати понад 65 сантиметрів. Перуанські безшерсті собаки дуже прив'язуються до родини, ласкаві та віддані вдома, але водночас залишаються настороженими до незнайомців і можуть бути хорошими охоронцями.

Вони енергійні, уважні та захищають своїх господарів. Через розвинений мисливський інстинкт варто бути обережними поруч із дрібними тваринами, а спілкування з маленькими дітьми бажано контролюватювати.

Серед менш відомих безшерстих порід – аргентинський піла, болівійський кхала, індійський джонангі, абіссінський піщаний тер'єр, еквадорський голий собака та навіть рідкісні безшерсті чихуахуа.

Більшість таких порід мають спільну рису – мінімальну кількість шерсті або її повну відсутність через генетичні особливості. Здебільшого це собаки малого або середнього розміру, які поєднують незвичну зовнішність із відданим і лагідним характером.

Які функції виконує шерсть і волосся в собак: що треба знати?

Передусім варто зважати, що чотирилапі мають водначас і шерсть і волосся – вони відрізняються насамперед способом росту. Обидва типи складаються з кератину, але шерсть має обмежену довжину росту, а волосся може рости дуже довго, поки його не підстрижуть.

Більшість собак мають подвійний покрив: верхній шар шерсті та підшерсток. Верхня шерсть росте повільно й захищає шкіру, а підшерсток регулярно оновлюється та сильно линяє сезонно. Саме тому собаки з шерстю линяють більше, ніж породи з волоссям.

Собакам із шерстю зазвичай не рекомендують гоління, адже після цього підшерсток може відростати неправильно й збиватися в ковтуни. Натомість собак із волоссям потрібно регулярно підстригати. Шерсть потребує живлення та догляду для захисту й оновлення, а довге волосся – зволоження, щоб воно не пересихало й не ламалося.

До порід із волоссям належать, зокрема:

• пуделі;
• мальтійські болонки;
• хаванези.

При цьому до собак із шерстю зараховуються лабрадори, золотисті ретривери, колі та французькі бульдоги. Цікаво, що лабрадорів та золотистих ретриверів нерідко плутають через насправді подібну зовнішність. Вони дійсно мають спільне походження, проте варто зважати й на відмінності цих порід.