Бджоли можуть змінювати колір просто за лічені години: вчені з’ясували, чому так стається

У деяких видів бджіл колір тіла може змінюватися протягом одного дня залежно від рівня вологості повітря. Такий висновок зробили науковці після дослідження потової бджоли виду Agapostemon subtilior, яка мешкає вздовж західного узбережжя Північної Америки.

Про це повідомило видання Earth.com.

Йдеться про вид Agapostemon subtilior, який у сухому повітрі має більш насичений синьо-зелений або блакитний відтінок, а у вологому — стає теплішим, мідно-зеленим чи навіть оливковим. Як з’ясували дослідники, така зміна може відбутися лише за кілька годин.

Дослідження провели вчені з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі та інших наукових установ. Вони намагалися з’ясувати, чи може сама лише вологість повітря впливати на зовнішній вигляд комахи.

У природі цей вид бджіл часто має яскраве металево-зелене забарвлення. Водночас дослідники помітили, що в сухому повітрі тіло комахи має холодніший, синьо-зелений відтінок, а у вологому стає теплішим, мідно-зеленим або оливковим. Причому такі зміни можуть відбуватися досить швидко — впродовж кількох годин.

Щоб перевірити це припущення, науковці провели контрольований експеримент із законсервованими зразками бджіл. Частину комах помістили до контейнерів з дуже високою вологістю — понад 95%, а іншу частину — в умови з вологістю менш ніж 10%.

Результати виявилися чіткими. Приблизно за 24 години бджоли у вологому середовищі набували теплішого відтінку: їхній зелений колір зміщувався до помаранчево-оливкового. Натомість у сухому повітрі комахи ставали насиченішого синьо-зеленого кольору. Коли умови змінювали, змінювалося й забарвлення — у протилежний бік.

Також виявилося, що не всі зразки реагують однаково. Старіші музейні екземпляри демонстрували сильнішу зміну кольору, ніж нещодавно збережені. Науковці припускають, що це пов’язано зі станом кутикули — зовнішнього шару тіла комахи. З часом цей шар може руйнуватися і пропускати більше вологи, через що зміни стають помітнішими.

Дослідники наголошують, що причина цього явища полягає не в пігментах, а у фізичній структурі поверхні тіла. Багато кольорів у комах виникають завдяки мікроскопічним шарам, які відбивають світло. Відстань між цими шарами визначає, які довжини хвиль бачить людське око.

Коли в структуру потрапляє вода, вона трохи набухає, через що світло зміщується до довших хвиль — тепліших відтінків. Коли структура висихає, вона стискається, і колір знову стає більш синім або зеленим.

Щоб перевірити, чи працює цей механізм у природних умовах, вчені проаналізували понад тисячу фотографій самиць Agapostemon subtilior, завантажених користувачами на платформу iNaturalist. Після цього кожне фото порівняли з даними про вологість у тому місці і в той день, коли його було зроблено.

Аналіз показав схожу закономірність: бджоли, сфотографовані у вологіших регіонах, частіше мали мідніший відтінок, а в сухіших — синьо-зелений. Водночас науковці зазначають, що цей зв’язок був слабшим, ніж у лабораторії, оскільки на фотографії можуть впливати освітлення, налаштування камери та природні генетичні відмінності між особинами.

Відкриття має значення і для музейних колекцій. Науковці зауважують, що збережені зразки можуть змінювати свій вигляд залежно від умов зберігання, а отже, деякі старі описи кольору комах можуть бути неточними.

Крім того, колір для комах має практичне значення: він може впливати на поглинання тепла, захист від хижаків і комунікацію. Тому зміни вологості та кількості опадів через кліматичні зміни потенційно можуть впливати й на ці характеристики.

Точну мікроскопічну структуру, яка відповідає за цей ефект у потових бджіл, науковцям ще належить встановити в майбутніх дослідженнях.

Нагадаємо, раніше науковці випадково виявили величезне підземне місто бджіл, де мільйони мешканців роками залишалися непоміченими.

Читати публікацію повністю →