"Бавовна" під стінами Кремля: політтехнолог пояснив значення ударів по Москві перед парадом

• Удар безпілотника за кілька кілометрів від Кремля викликав занепокоєння щодо безпеки перед парадом 9 травня.
• Політтехнолог Тарас Загородній зазначив, що удари змушують Москву стягувати ППО, відкриваючи інші цілі для України.

За кілька днів до параду 9 травня в Москві знову заговорили про безпеку після удару безпілотника всього за кілька кілометрів від Кремля. Це сталося в момент, коли російська столиця готується до головної пропагандистської події року.

Політтехнолог Тарас Загородній в ефірі 24 Каналу пояснив, що такі удари мають не лише психологічний, а й цілком практичний ефект. За його словами, Москва змушена стягувати ППО до себе, а це відкриває для України інші, значно важливіші цілі.

Дивіться також Шляхи є: полковник запасу ЗСУ пояснив, як українським дронам вдалось подолати московську ППО

Москва прикриває парад і відкриває інші напрямки

Удар безпілотника за кілька кілометрів від Кремля напередодні 9 травня створює для Москви не лише нервову картинку перед парадом.

Нагадаємо! 4 травня український безпілотник долетів до Москви і пошкодив будинок на Мосфільмівській вулиці, який розташований приблизно за 6 кілометрів від Кремля і за 3 кілометри від міноборони Росії. Авіаексперт Валерій Романенко вважає, що таких ударів по російській столиці буде більшати, бо українські спроможності ростуть, а сама загроза польоту дронів на московському напрямку вже здатна зірвати звичний сценарій параду 9 травня.

Через такі атаки Росія змушена підтягувати системи ППО до столиці, а це означає, що на інших напрямках захист слабшає і там з'являються нові вразливі цілі.

Нічого приємного для них не відбувається, тому що, виявляється, можуть і залітати, незважаючи на щільність ППО. Якщо вони стягують ці системи ППО зараз в Москву, значить їх десь немає,
– сказав Загородній.

Водночас головне для України, за його словами, не сама Москва і не ефектна картинка біля Кремля. Значно важливіше бити туди, де це реально послаблює здатність Росії воювати далі, тобто по об'єктах, які дають їй паливо, гроші і можливість виробляти зброю.

Москва може бути на закуску. А для того, щоб ця країна не могла воювати, це удари в першу чергу по нафтогазовій інфраструктурі Росії, щоб і нафту не могли качати, і не переробляти, і не виробляти зброю,
– наголосив політтехнолог.

Головний зміст таких ударів перед парадом полягає не тільки в тиску на російську столицю. Вони ще й змушують Кремль перекидати захист туди, де для нього важлива символічна безпека, і цим відкривати інші, значно корисніші для ураження напрямки.

Оточення Путіна прийде на парад, навіть якщо боїться

Після ударів біля Кремля і розмов про можливі нові атаки нервозність у російській верхівці, безумовно, зростає. Але це не означає, що найближче оточення Путіна почне демонстративно уникати параду, бо в Москві добре розуміють, хто в такій ситуації є головною ціллю.

Оточення розуміє, хто там головна ціль. І тому, я думаю, вони менше побоюються, тому що головне буде не вони,
– сказав Загородній.

Водночас сам факт присутності на Червоній площі для них залишається не питанням вибору, а питанням наказу. У російській системі такі речі не обговорюють публічно, тим більше коли йдеться про дату, яку Кремль роками перетворював на головне політичне шоу для внутрішньої аудиторії.

По рознарядці наказ буде, звичайно, що будуть присутні, тому що Путін поки що контролює внутрішньополітичну ситуацію Росії. На жаль, є ресурси, є Росгвардія, є ФСБ, є можливість контролювати населення,
– наголосив політтехнолог.

Тому навіть на тлі страху і посилених заходів безпеки система ще здатна змусити еліти стояти там, де потрібно Кремлю. Інше питання в тому, що сам парад уже не виглядає як демонстрація впевненості, бо тепер його доводиться проводити в атмосфері очевидної тривоги.

До слова! Росія оголосила тимчасове "перемир'я" на 8 – 9 травня, але одразу супроводила його погрозами у відповідь, якщо святкування в Москві буде зірване. Експерт з міжнародної безпеки Тарас Жовтенко вважає, що Кремлю потрібне не реальне припинення вогню, а спокійний парад для Путіна, і не відкидає, що після цього Москва може спробувати використати будь-який інцидент як привід для нової ескалації.

Загородній додав, що все впирається в наявність ресурсів. Якщо в України буде достатньо можливостей, щоб одночасно бити по території Росії і зірвати Москві спокійний парад, такий варіант точно розглядатимуть. Але далі, за його словами, починає діяти військова логіка результату: немає сенсу пробиватися крізь щільну ППО Москви лише заради ефекту, якщо можна знайти простіші й корисніші цілі, удари по яких сильніше вплинуть на перебіг війни.

Страх перевороту штовхає Путіна в ще більшу ізоляцію

Розмови про бункери, подвійні перевірки і тотальний контроль за людьми з найближчого кола Путіна з'явилися не лише через загрозу українських ударів

Важливо! CNN із посиланням на європейську розвідку повідомило про ознаки внутрішньої напруги в російській верхівці, а серед фігур, яких пов'язують із ризиком дестабілізації, називають Сергія Шойгу. Водночас військовий оглядач Іван Тимочко сумнівається, що саме Шойгу може очолити бунт, і наголошує, що в Росії такі сценарії зазвичай визрівають не знизу, а всередині самої верхівки.

У Кремлі добре розуміють, що в Росії немає нормального механізму зміни влади, а тому загроза для правителя в таких системах найчастіше приходить не через вибори, а зсередини. Саме тому посилення охорони, ізоляція і недовіра до власного оточення виглядають для Путіна не зайвою пересторогою, а способом убезпечитися від того, чого він боїться найбільше.

Він знає історію своєї країни: оскільки виборів там немає, єдиний спосіб щось зробити з лідером – прибрати його десь у бункері,
– сказав Загородній.

За його словами, Путін добре розуміє і власне оточення, бо сам його роками формував. Саме тому він не може не підозрювати, що люди, які звикли рятувати передусім себе, у критичний момент підуть на будь-що, якщо відчують загрозу для власного виживання.

Він знає своє оточення, він його формував, він знає, що це підлі люди, які підуть на все для того, щоб себе вберегти, тому що він сам такий,
– наголосив політтехнолог.

Через це посилення контролю може дати Путіну лише коротке відчуття безпеки, але не повертає йому повного контролю над ситуацією. Навпаки, що глибше він ховається і що сильніше відгороджується від людей та інформації, то більше сам заганяє себе в ізоляцію, де важче швидко реагувати і розуміти, що насправді відбувається довкола нього.

Останні новини про "перемир'я" і нервозність Путіна

Після серії вбивств високопоставлених російських військових і напередодні 9 травня у Кремлі різко посилили охорону Володимира Путіна. Для його оточення ввели додаткові перевірки, обмежили пересування і посилили контроль безпеки, а сам Путін, за даними західної розвідки, дедалі рідше з'являється у звичних резиденціях.

Політолог Микола Олещук пояснив, що це свідчить не лише про страх перед зовнішніми ударами, а й про зростання підозріливості всередині самої системи. За його словами, путінська параноя посилилася після заколоту Пригожина, ударів по російських об'єктах і внутрішніх проблем, а російським елітам дедалі важче зберігати колишнє відчуття стабільності й надприбутки.

Росія оголосила "перемир'я" на 8 – 9 травня без попередніх домовленостей з Україною. Генерал армії Микола Маломуж наголосив, що якщо Москва справді говорить про мир, то мають бути узгоджені умови між двома сторонами, а не односторонні заяви під власний парад.

У відповідь Україна запропонувала ширший формат тиші – з 5 по 9 травня. Маломуж вважає, що така відповідь працює на Київ, бо показує готовність до миру і водночас демонструє повну бойову готовність. Якщо ж Росія не підтримає цей формат, це лише підтвердить, що їй потрібне не реальне перемир'я, а пауза під парад 9 травня.