"Азовця", якого у РФ засудили до довічного, обміняли: він розповів про найстрашнішу тюрму і що вразило в Україні

Історія азовця Сергія Михайленка — це приклад неймовірної мужності та вірності. На початку повномасштабного вторгнення він боронив рідний Маріуполь, пройшов «Азовсталь» і потрапив у полон, що розтягнувся на чотири довгі роки. В Росії його засудили до довічного ув’язнення за сфабрикованою справою.

Про жахи тюрми «Полярна сова» та силу кохання, що повернула його до життя — у матеріалі кореспондентки ТСН Мар’яни Бухан.

10 кіл пекла: від Оленівки до Полярного кола

Сергій повернувся з полону в лютому 2026 року. Спокійний та усміхнений, проте дуже худий — він пам’ятає кожну з десяти буцегарень, де його тримали окупанти.

Сергій Михайленко, звільнений з полону: «Спочатку це Оленівка, Донецька губа, Донецьке СІЗО №1, колонія в Горлівці, потім знов донецьке СІЗО, в Ростові там два дні, в Саратові сутки, в Нижньому Новгороді тиждень, в Кірові тиждень, в Воркуті переночували і вже в Харп. Полярна сова».

«Полярна сова» — одна з найсуворіших колоній Росії за полярним колом, де тримають довічно засуджених. Сергію «шили» вбивство чотирьох цивільних у Маріуполі.

Сергій Михайленко: «Це місце, з якого не виходять. Ти туди приходиш і знаєш, що наступний твій вихід — це „красні камні“, так називається кладовище в Полярній сові… Це вспоминається як опит, який ти нікому не радиш, ніколи в жизні не хотів пройти».

Маріуполь: виживання під вогнем

Боєць «Азову» згадує, як боронив рідне місто, де тоді перебувала і його дівчина Тамара. Після поранення він разом із побратимами чекав смерті в бункерах «Азовсталі».

Сергій Михайленко: «Кажуть, ось в якийсь бункер прилетіло, там 80 загиблих, в якийсь бункер прилетіло — стільки-то загиблих. І ти просто ждеш, проснешся ти завтра чи ні».

Тим часом Тамара бачила жахи окупації в самому місті: «Я бачила, як люди підіймались на 9 поверх і просто пригали, бо вони не витримували це все морально. Я бачила, як пенсіонери помирали, бо їм не було що їсти».

Їхню спільну квартиру росіяни спалили, щойно дізналися, що Сергій — азовець.

Чотири роки боротьби за коханого

Тома виїхала з окупації в березні 2022-го і відтоді почала свою війну за Сергія. Вона ходила на акції, оббивала пороги чиновників і навіть найняла адвоката в РФ.

Тамара Корягіна, дівчина Сергія: «Закінчилось одне пекло під назвою Азовсталь, і почалося інше — під назвою полон, тому що російський полон — це дійсно пекло. Я вижила в Маріуполі, щоб боротись за свого коханого. Я буду робити все, що в моїх можливостях, щоб нарешті його побачити вдома».

Довгоочікувана зустріч

5 лютого 2026 року мрія Тамари здійснилася. Телефонний дзвінок зі словами «Зайка моя, конфєтка моя, зараз побачимся» став початком нового життя.

Коли вони нарешті зустрілися на місці обміну, обійми здавалися нескінченними.

Тамара Корягіна: «Я в шоці… я не знаю, що сказать, я просто в шоці, я дуже рада!».

Життя «з чистого аркуша»

Зараз пара винаймає невелику квартиру в Києві. Хоча Сергій постійно перебуває на реабілітації, кожні вихідні вони проводять разом.

Сергій каже, що Тамара за ці роки стала неймовірно сильною:

Сергій Михайленко: «Особенно почув, що вона там, що від неї вже шугаються всі якісь там КШ, збори, собранія, акції якісь, везде всі Тому знають. Думаю, нічо собі, оце Тома! Раніше попроси її суші доставить-заказать — та нє, я стєсняюсь дзвонити, а щас без проблем».

Вони не квапляться обживатися речами, бо полон змінив цінності.

Сергій: «Та мені після полону везде подобається в Україні. Пакет з пакетами у нас вже є — це вже з важного».

Тамара: «Я сподіваюсь, ми знайдемо час десь відпочити, можливо, біля моря, бо море для нас — все».

Зараз Сергій і Тамара щонеділі виходять на акції підтримки полонених, аби нагадати світові: сотні їхніх побратимів досі залишаються в руках ворога.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ЗАГРОЗА З БІЛОРУСІ! Київ у жалобі! Трамп у Китаї! Мольфари для політиків! | ТСН 20:00 15 травня

Читати публікацію повністю →