Авіація під тиском: чим загрожує Україні перекваліфікація платежів за оренду літаків у роялті
Київ • УНН
БЕБ трактує лізинг літаків як роялті, що створює ризики для п'яти авіакомпаній. Експерти заявляють про порушення міжнародного права та угод.

Ключові українські авіакомпанії опинилися під тиском через намагання Бюро економічної безпеки трактувати лізинг транспортних засобів за кордоном як роялті. Такі дії правоохоронного органу, як пояснив у коментарі УНН СЕО юридичної компанії "Болінський і команда" Святослав Болінський, можуть мати наслідком ускладнення доступу українських авіакомпаній до міжнародного лізингового ринку, адже йдуть урозріз з нормами міжнародного права та підвищують ризики для іноземних контрагентів.
Для міжнародного бізнесу дотримання чинного законодавства та ратифікованих міжнародних конвенцій є критично важливим. За результатами дослідження Спілки українських підприємців із залученням міжнародних інвесторів постійні зміни законодавства і нормативно-правових актів, а також ігнорування та некоректне тлумачення правоохоронними органами положень законодавства та судової практики суттєво погіршують інвестиційний клімат в Україні. Це підвищує ризики для іноземних контрагентів та може ускладнити доступ українських авіакомпаній до міжнародного лізингового ринку
Контекст
Бюро економічної безпеки розслідує низку кримінальних проваджень, у яких фігурують майже всі українські компанії, які беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній-нерезидентів України. Слідчі переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці. Від тиску БЕБ постраждали вже мінімум 5 авіакомпаній: МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", "Н3ОПЕРЕЙШІНС" та "Скайлайн". Крім того, судові матеріали свідчать про аналогічні підходи й у інших галузях, додатковим збором намагаються обкласти залізничний транспорт, що перебуває у лізингу, і навіть сільськогосподарську техніку.
Святослав Болінський наголошує, що роялті та лізинг — це різні категорії, що відрізняються, зокрема, й режимом оподаткування.
Лізинг повітряних суден не можна порівнювати з роялті. Роялті - це винагорода за використання інтелектуальної власності як такої, тоді як лізинг - користування майном. Цей принцип закріплено в ст. 806 Цивільного кодексу України та в положеннях Закону України "Про фінансовий лізинг
У випадку лізингу літак є матеріальним активом, а не об'єктом авторського чи патентного права. Лізинг повітряних суден не пов'язаний з передачею прав інтелектуальної власності, й відповідно не є роялті. За словами Болінського, на цьому у своїх рішеннях неодноразово наголошували українські суди.
Зазвичай у міжнародних конвенціях режими оподаткування різних платежів розмежовуються: кредитні зобов’язання, роялті, дивіденди, чистий прибуток тощо. Такий самий підхід застосовується в Модельній конвенції ОЕСР щодо уникнення подвійного оподаткування та коментарях до неї, де платежі за користування транспортними засобами не розглядаються як роялті. Конвенція про міжнародні гарантії щодо рухомого обладнання 2001 року (Cape Town Convention) також розглядає авіаційний лізинг саме як майнову, а не ліцензійну конструкцію
Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, укладені Україною на базі Модельної конвенції ОЕСР, не передбачають віднесення платежів за лізинг повітряних суден до роялті. Такі платежі, наголошує Болінський, в міжнародній практиці розглядають саме як оплату за користування майном або прибуток від підприємницької діяльності, і в жодному разі - не як плату за використання об’єктів інтелектуальної власності.
За словами Болінського, на практиці ж зустрічається надто широке тлумачення поняття "роялті", яке потрібно чітко відрізняти від поняття "лізинг" - це дозволить уникати викривленого тлумачення норм, навіть якщо компанія використовує змішані договори.
ЕкономікаКриміналЗакониТехнікаЦивільний кодекс УкраїниБюро економічної безпеки УкраїниВерховний Суд УкраїниУкраїнаВ кожному кейсі можуть бути різні ситуації. Наприклад, може мати місце ситуація, коли компанія може використовувати змішані договори. У будь-якому випадку потрібно розрізняти роялті та лізинг і вирішувати спір із урахуванням матеріалів справи. У практиці можна побачити спроби надто широкого тлумачення поняття "роялті", навіть усупереч положенням цивільного, податкового та міжнародного права. Ігнорування сформованих правових позицій Верховного Суду та міжнародних підходів для авіаційного бізнесу створює стан правової невизначеності та ставить під сумнів стандартні механізми міжнародного фінансування авіаційної галузі