Акти виконаних робіт більше не обов'язкові: що це реально змінює для бізнесу — пояснює юрист

Роман Берлінець, юрист практики Супроводу бізнесу в Juscutum, у колонці для AIN розповідає, як працюватиме зміна та які важливі застереження вона містить для підприємців. 

Протягом десятиліть підписання акту виконаних робіт було обов'язковим ритуалом будь-якої господарської операції з надання послуг. Бухгалтерії «ганялися за підписами» наприкінці місяця, підрядники чекали тижнями, компанії ризикували податковими донарахуваннями через затримку документів — і все це заради формального підпису.

24 лютого 2026 року Верховна Рада ухвалила Закон № 4791-IX (законопроєкт № 14023), який змінює цей порядок. Закон був підписаний Президентом 16 березня 2026 року, опублікований 17 березня 2026 року і набрав чинності з 1 квітня 2026 року. Але чи справді «акти скасували»? І чи стало від цього бізнесу легше? Відповідь неоднозначна: зміна реальна і корисна, але містить важливі умови та застереження.

Що саме змінює Закон № 4791-IX: правова суть

Закон вносить зміни до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.1999 — базового акту, що визначає вимоги до первинних бухгалтерських документів. До прийняття закону кожна господарська операція з надання послуг, виконання робіт або найму/оренди мала підтверджуватися первинним документом із підписом обох сторін: і виконавця/орендодавця, і замовника/орендаря.

Новий закон запроваджує альтернативу: за певних умов первинним документом для цілей бухгалтерського та податкового обліку може слугувати інвойс або інший первинний документ, підписаний зі сторони виконавця без реквізитів зі сторони замовника.

Це стосується операцій із надання послуг, виконання. Двосторонній акт при цьому не скасовується як документ — він стає правом, а не обов'язком сторін. Якщо обидві сторони хочуть продовжувати підписувати акти — вони можуть це робити. Якщо ні — у них тепер є законна альтернатива.

Ключове уточнення від Мінекономіки: «Закон не скасовує первинні документи та не знімає контроль, а надає бізнесу право вибору». Спрощення стосується форми підтвердження господарської операції, а не самого обов'язку її підтверджувати. Первинний документ — в тій чи іншій формі — залишається обов'язковим.

Умови застосування спрощеного порядку

Нові правила не запрацьовують автоматично з дня набрання законом чинності. Закон №4791-IX не скасовує первинні документи, а спрощує вимоги до їх оформлення: відсутність реквізитів зі сторони замовника або орендаря не вважається порушенням, якщо належним чином виконані вимоги до оформлення первинного документа та враховані такі передумови.

Умова перша: письмовий договір із відповідним застереженням

Письмовий договір між сторонами повинен прямо передбачати такий порядок документування — тобто що первинний документ оформляється без реквізитів зі сторони замовника. Для мінімізації ризиків такий порядок доцільно закріплювати у письмовому договорі. Наприклад, договір може містити положення про те, що підтвердженням виконання є інвойс виконавця, або що послуга вважається прийнятою після закінчення певного строку без мотивованих заперечень замовника. 

Без такого положення у письмовому договорі — навіть після набрання чинності новим законом — первинний документ без підпису замовника не матиме належного правового статусу. Це практично означає: усі чинні договори, укладені до набрання чинності законом, потребують перегляду та за потреби — підписання додаткової угоди. Компанії, які нічого не змінять у своїх договорах, залишаться в старому режимі.

Умова друга: первинний документ містить дату або період здійснення операції

Первинний документ повинен містити інформацію про дату або період надання послуг, виконання робіт. Це одна з ключових змін: саме наявність цього реквізиту дозволяє правомірно відобразити операцію в обліку без підпису замовника.

Важливо також, що первинний документ має містити всі інші обов'язкові реквізити первинного документа — зміст і обсяг операції, одиницю виміру, дані відповідальної особи зі сторони виконавцятощо. Закон знімає вимогу щодо реквізитів зі сторони замовника, але не скасовує інших реквізитів.

Щодо форми оплати: Закон № 4791-IX прямо не встановлює вимоги про виключно безготівкові розрахунки. Водночас платіжні документи (банківські виписки, платіжні доручення) залишаються важливими допоміжними доказами здійснення операції і їх варто зберігати.

Умова третя: відображення операції в обліку в періоді її здійснення

Господарська операція має бути відображена у бухгалтерському обліку в тому звітному періоді, в якому вона фактично відбулася. Це вимога Закону № 996-XIV у новій редакції: первинний документ складається в момент здійснення операції або безпосередньо після її закінчення. Щодо «мовчазного прийняття»: Закон № 4791-IX не вимагає обов'язково встановлювати строк для мотивованих заперечень. Однак із практичної точки зору таке положення бажано включити до договору — наприклад, «5 робочих днів з моменту отримання інвойсу». Це зменшить ризик спорів щодо факту, обсягу та якості наданих послуг або виконаних робіт.

Для кого це реальне полегшення — і для кого ні

Хто виграє найбільше

Найбільший практичний ефект отримують сфери, де щомісячне «полювання за підписом» замовника давно стало хронічною проблемою:

• IT-компанії та розробники програмного забезпечення - з їхніми численними клієнтами по всьому світу;
• маркетингові агентства та рекламний бізнес;
• консалтинг і юридичні послуги;
• компанії, що працюють повністю в електронному форматі та e-commerce.

Для цих категорій новий закон означає: менше бюрократії, швидший документообіг, спрощення закриття місяця для бухгалтерії та зменшення ризику податкових питань через затримку підписання актів.

Для кого нові правила не діють

Спрощений порядок не застосовується у випадках, де діють спеціальні правила документального оформлення. Для них двосторонній акт залишається обов'язковим незалежно від умов договору:

• операції, оплата за якими здійснюється за рахунок публічних коштів;
• договори найму державного або комунального майна;
• договори будівельного підряду — для яких діють спеціальні норми галузевого законодавства;
• договори проектно-вишукувальних робіт;
• договори про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.

Для цих категорій бізнесу нічого не змінюється — двосторонній акт залишається єдиним належним первинним документом.

Юридичні ризики, про які варто знати

Доказова роль інвойсу: що змінюється

Інвойс або інший первинний документ, оформлений із дотриманням вимог Закону № 4791-IX, є повноцінним первинним документом для бухгалтерського та податкового обліку. Водночас його доказова роль у потенційному спорі відрізняється від двостороннього акту: якщо акт містить підтвердження з боку обох сторін, то первинний документ без підпису замовника базується на моделі одностороннього оформлення. Це означає, що у разі податкової перевірки зростає значення сукупності інших доказів — договору, технічного завдання, звітів про виконану роботу, листування щодо погодження результатів, підтверджень доставки, платіжних документів. Перехід на спрощений порядок не означає відмову від доказування реальності операції — він лише змінює форму такого доказування.

Ризик при некоректному оновленні договорів

Якщо компанія фактично перейде на інвойси без підписання відповідних змін до договорів — вона опиниться в ситуації, коли первинні документи формально не відповідають вимогам ні старого, ні нового порядку. Це гірший сценарій із обох варіантів: ні двостороннього акту, ні законно оформленого інвойсу. 

Наслідок — ризик того, що ДПС визнає витрати документально непідтвердженими та виключить їх зі складу витрат компанії, збільшивши оподатковуваний прибуток.

Особливості для договорів з авансами та поетапною оплатою

Закон № 4791-IX прямо не ставить застосування спрощеного порядку в залежність від повноти або форми оплати. Тому оплата сама по собі не є умовою чи перешкодою для оформлення первинного документа без підпису замовника. 

Для договорів із авансами, поетапним виконанням або щомісячним наданням послуг важливо правильно визначати дату або період здійснення операції в первинному документі та забезпечити відображення операції в обліку саме в тому звітному періоді, в якому вона здійснена. 

До появи офіційних роз'яснень ДПС або усталеної судової практики у складних ситуаціях з поетапним виконанням доцільно додатково зберігати підтверджувальні документи — звіти, акти прийому результатів, листування.

Читайте також: Права на ІТ-продукт: як передати права за минулі періоди та налаштувати подальшу передачу прав? Колонка юриста

Коректна послідовність дій для бізнесу

Щоб скористатися новими можливостями без додаткових ризиків, рекомендуємо дотримуватись такої послідовності:

• Перегляньте чинні договори. Визначте, які з них підпадають під дію нового закону (не публічні кошти, не будівництво, не оренда держмайна). Перевірте, чи містять вони положення про спрощений порядок документування у письмовій формі. Якщо ні — вирішіть, чи хочете ви його запровадити для кожного конкретного контрагента.
• Підпишіть додаткові угоди або нові письмові договори з ключовими елементами: (1) положення про те, що первинний документ оформляється без реквізитів зі сторони замовника; (2) визначення інвойсу або іншого первинного документа з переліком обов'язкових реквізитів, зокрема дати або періоду операції; (3) бажано також — строк для подання мотивованих заперечень для зменшення ризику спорів.
• Посильте доказову базу реальності операцій. Переходячи на інвойси, компенсуйте відсутність підпису замовника іншими документами: технічними завданнями, звітами про виконану роботу, листуванням щодо погодження результатів, підтвердженнями доставки. Це захистить вас під час перевірки.
• Не відмовляйтеся від актів там, де вони захищають вас. Для великих договорів, тривалих відносин або сфер із підвищеним ризиком перевірок — двосторонній акт залишається надійнішим. Право не використовувати акт не означає обов'язок від нього відмовитися.
• Дочекайтеся роз'яснень ДПС щодо неоднозначних ситуацій. Зокрема щодо часткової оплати та поетапного виконання. До появи офіційних роз'яснень або усталеної судової практики у таких випадках безпечніше зберігати двосторонній акт.

Важливо: ПДВ-документи не скасовуються

Якщо операція є об'єктом ПДВ, нові правила щодо первинних документів не замінюють податкову накладну і не змінюють правил її складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Закон № 4791-IX змінює підхід до первинних документів для бухгалтерського оформлення операції, але не скасовує спеціальних податкових документів. Тобто навіть якщо компанія переходить на спрощений порядок із інвойсом, вона продовжує складати і реєструвати податкові накладні в загальному порядку.

Висновок

Закон № 4791-IX — це реальний крок до дерегуляції. За оцінками Мінекономіки, він дозволить заощадити до 20 млрд грн щороку для українського бізнесу за рахунок зменшення адміністративних витрат. Для багатьох галузей це справді відчутне полегшення після років формальної паперової тяганини.

Водночас важливо розуміти два обмеження. По-перше, спрощення не є автоматичним — воно вимагає належного договірного оформлення та коректного застосування нових правил. Компанії, які нічого не змінять у своїй документації, залишаться в старому режимі. По-друге, відмова від двостороннього акту знижує адміністративне навантаження, але не знімає обов'язку підтверджувати реальність господарської операції — і в певних ситуаціях може ускладнити захист під час перевірки.

Читайте також: Оплачувана перерва гіг-спеціаліста в «Дія.Сіті»: як кваліфікувати ці виплати під прицілом податкової — колонка