Штучний інтелект вже торгується сам із собою: Anthropic запустила маркетплейс без участі людей
ШІ-агенти укладали реальні угоди за справжні гроші без контролю людей
Компанія Anthropic провела один з найреалістичніших експериментів в галузі так званої agent economy — створила внутрішній маркетплейс Project Deal, де всі комерційні угоди укладали виключно штучні інтелекти. Це був не теоретичний тест: ШІ-агенти купували й продавали реальні товари за справжні гроші, самостійно проводячи переговори без будь-якої участі людей у комерційному процесі.
Як функціонував проект
Експеримент тривав близько тижня й проводився всередині компанії. За даними видання Techcrunch:
- 69 співробітників отримали по $100 у вигляді подарункових карток
- Було виставлено на продаж понад 500 товарів
- ШІ-агенти представляли інтереси кожного учасника
- Укладено 186 угод на загальну суму понад $4000
Перед початком роботи маркетплейсу агенти навіть проводили інтерв'ю зі своїми власниками, щоб дізнатися, які товари ті хочуть придбати чи розпродати й на яких умовах. Після цього люди майже повністю вийшли зі сценарію: пошук релевантних пропозицій, торги, переговори й закриття угод відбувалися повністю автономно.
Механіка ринку: від простих операцій до складних переговорів
Project Deal не був простим автоматизованим магазином з однокліковими покупками. Агенти самостійно:
- Знаходили релевантні пропозиції на ринку
- Пропонували ціни й отримували контрпропозиції
- Вели повноцінні переговори природною мовою
- Закривали угоди без попередньо запрограмованих сценаріїв
Товарний асортимент був різноманітним — особисті речі협робітників від побутових предметів до цікавих покупок. Наприклад, один агент виділив частину свого бюджету на покупку 19 м'ячиків для настільного тенісу.
Ціни на один і той самий товар значно різнилися залежно від умов переговорів — один предмет міг бути проданий за різні суми в паралельних комерційних сценаріях.
Головне відкриття: якість моделі = економічна перевага
Найсуттєвіший висновок експерименту стосується нерівномірного розподілу успіху серед агентів. Потужніші моделі — як-от Claude Opus — укладали вигідніші угоди: купували дешевше й продавали дорожче. Слабші агенти програвали на кожній угоді, однак їхні власники часто цього навіть не помічали.
Різниця в кількості доларів на одну угоду здавалася незначною, проте в масштабі цілого ринку це створювало системну перевагу. Це був перший практичний приклад, коли якість штучного інтелекту прямо трансформувалася в економічні результати.
Людина втратила контроль — і це виявилося несподіванкою
Ще одне важливе спостереження: початкові інструкції для агентів майже ніяк не впливали на результати їхньої роботи. Навіть коли користувач встановлював «агресивну» або «обережну» торгівельну стратегію, ціни й успішність угод практично не змінювалися.
Це означало, що prompt engineering не гарантує контроль над ринком, а архітектура самої моделі має більше значення, ніж словесні інструкції.
Висновки: ШІ як автономний учасник ринку
Project Deal продемонстрував, що штучний інтелект здатен:
- Представляти інтереси людини у комерційних операціях
- Домовлятися й вести переговори автономно
- Оптимізувати результати в умовах невизначеності
- Працювати без жорстких правил або заздалегідь написаних сценаріїв
Anthropic прямо констатує: такий формат комерційних угод «працює» — агенти змогли самостійно управляти ринком.
Project Deal — лише частина більшої стратегії компанії. Раніше Anthropic тестувала ШІ-магазини без людей-продавців та експериментувала з агентами, які керують реальними процесами. Паралельно компанія розвиває інфраструктуру для ШІ-агентів, включаючи Claude й workflow-системи для них.