Agentic State, «Дія.City» і технологічний суверенітет — головне з розмови Валерії Іонан з Олександром Борняковим

Валерія Іонан, інноваторка у сфері державного управління та бізнесу, у подкасті FORWARD with Valeriya Ionan поговорила з міністром цифрової трансформації Олександром Борняковим про те, якими будуть наступні п’ять років Мінцифри та як Україна створює умови іноземних інвесторів.

Нещодавно я говорила з Луукасом Ілвесом, колишнім Chief Information Officer Естонії, про те, що таке agentic AI (агентний ШІ), чому Україна готова до цього переходу на рівні держави та яким цей перехід буде. Та розмова була про загальний погляд, а цей текст — про бачення зсередини.

Олександр Борняков працює в Міністерстві цифрової трансформації з 2019 року і зараз є виконуючим обов’язки міністра. У розмові для подкасту FORWARD він говорить про те, куди рухається Мінцифра, що таке agentic state на практиці і як Україна створює умови для того, щоб інвестори могли впевнено заходити на наш ринок.

Далі його слова від першої особи.

Від держави в смартфоні до agentic держави

У 2019 році президент Володимир Зеленський поставив перед Міністерством цифрової трансформації ціль побудувати «країну у смартфоні». Наступні шість років ми будували цифрову державу та досягли цієї мети. 

Тепер наше завдання — agentic state. Це модель, за якою державні послуги надаються за допомогою ШІ й агентів, якими може керувати суперагент для комплексних запитів. Громадянину залишається лише сформулювати запит голосом або текстом і отримати документ чи відповідь на свій запит.

Сьогодні на платформі «Дія» вже працює ШІ-асистент: можна отримати довідку про доходи, просто сказавши, що хочеш її отримати. Система знає, хто ти і куди надіслати готовий документ. Паралельно розробляється «Дія АІ», по суті урядовий ChatGPT, але не просто для відповідей на питання, а для надання послуг безпосередньо в чаті. Хочеш зареєструвати автомобіль — система запитає потрібні дані, підтвердить інформацію та надасть результат. Якщо послуга платна, оплата також відбувається в чаті. Через п’ять років у застосунку, можливо, залишиться одна кнопка: просто написати або сказати, що тобі потрібно.

Чому Україна може збудувати agentic державу

Не можна просто сказати, що хочеш agentic державу і вона з’явиться. Потрібна інфраструктура і певні складові. 

• Перше: потрібна культура, де люди відкриті до нового способу взаємодії з державою. 
• Друге: потрібен інструмент, через який ці послуги надаватимуться, але не всі країни є достатньо цифровізованими, щоб їхні громадяни звикли до таких інструментів. 

«Дія», якою користуються 24 мільйони українців і яка фактично встановлена на телефоні кожного дорослого українця, вже вирішує це завдання. Саме тому Україна дуже близька до реалізації цієї візії.

Ми також будуємо власну велику мовну модель «Сяйво» для кращої обробки української мови та з міркувань безпеки. Паралельно розбудовуємо AI Factory, яка забезпечуватиме обчислювальні потужності для різних державних органів. Це робиться не тільки нашими силами. Ми залучаємо рішення NVIDIA і HP як партнерів, але інженери та компанії українські і продукт буде українським.

Технологічний суверенітет означає подвійний доступ, а не закриті кордони

Коли ми говоримо про технологічний суверенітет, це не означає що ми закриваємося та ізолюємося. Це означає, що для критичної інфраструктури або оборонних потреб має існувати власне виробництво певних речей. Проте це не означає також, що ми будуємо все окремо від партнерів. Якщо взяти Сполучені Штати Америки, то навіть вони не можуть побудувати все самостійно. 

Якщо екосистема закривається, вона починає програвати відкритій екосистемі — це підтверджено історією. Є п’ять-десять критичних речей, над якими нам потрібен контроль. Для іншого ми відповідаємо за візію, координацію і зниження бюрократичних бар’єрів, а партнери забезпечують ресурси.

Справжній виклик — залучити якісних фахівців, бо часто уряд не може запропонувати конкурентні зарплати для дата-інженерів, ML-інженерів, AI-розробників. Тому ми йдемо до партнерів і створюємо умови, за яких можемо зібрати таку команду. Якщо ви вирішуєте це завдання, то, найімовірніше, досягнете результату. Якщо ні — зазнаєте невдачі.

Говорити однією мовою з інвестором: що таке «Дія.City» і «Дія.City Invest»

Коли я прийшов у Мінцифру у 2019 році, в Україні не існувало зручного юридичного механізму для реєстрації компанії. Звісно, компанію можна було зареєструвати, але рівень оподаткування, бюрократія та загальна непрозорість робили цей процес складним. Якщо хочете залучити міжнародні інвестиції, маєте говорити однією мовою з інвестором. Усе має бути гранично просто і прозоро, бо якщо є хоч якась неоднозначність, юридичні радники або сам інвестор швидше за все скажуть: краще відкрию компанію в якійсь іншій країні.

Проєкт «Дія.City» став відповіддю на цей виклик. Проста реєстрація, державні гарантії, зрозуміле оподаткування з низьким навантаженням. Зараз у «Дія.City» понад 4000 компаній, переважно технологічних, що разом дають роботу приблизно 150 тисячам людей. Є аутсорсингові компанії, продуктові, дронові, робототехнічні.

Венчурні фонди — це паливо для стартапів та IT-компаній. Технічно створити фонд в Україні колись було можливо, але юридичний процес настільки складний і тривалий, що ніхто не хотів цим займатися. Іноземні фонди просто використовували закордонні структури, щоб якось направляти гроші в Україну.

«Дія.City Invest» — це спроба говорити однією мовою з венчурним світом. Ми проаналізували, як влаштовані фонди у Великій Британії, США й Ізраїлі і запропонували спрощений шлях для реєстрації фонду в Україні за тими ж принципами.

Венчурна екосистема працює не тому, що так написано в законі, а тому що є довіра. Я говорю прямо: існують різні виклики, ось тут ми розв’язали проблему, а тут ми ще в процесі. Якщо будуєш венчурний фонд, це за своєю природою ризиковано. Ти довіряєш людині, яка керує фондом, потім довіряєш стартапам. Не тому, що закон так каже, а тому, що немає іншого вибору.

Читайте також: «Дія.City Invest» має створити прецедент, коли в Україні з’явиться реєстрований венчурний фонд» — Олександр Борняков про нову ініціативу

Україна через п’ять років — ідеальний сценарій Мінцифри 

В ідеальному сценарії буде два результати. 

Перший: взаємодія громадян з державою зміниться повністю

Людина скаже: хочу змінити адресу проживання, система запитає деталі і підтвердить, що нова адреса зареєстрована. Жодних форм чи походів у державні установи. Або: у мене народилася дитина, система спитає ім’я та інші деталі і дитина буде зареєстрована, отримає податковий номер і державну допомогу в кілька кліків. 

Другий результат: Україна стане достатньо надійним місцем для бізнесу

Настільки надійним, щоб кількість стартапів на мільйон населення зросла з нинішніх 60–70 до 500, а обсяг інвестицій рахувався не в мільярдах, а в значно більших сумах. 

Agentic state, яку ми будуємо, має працювати сама.громадянин формулює запит, система відповідає, послуга надається. Для нас важливо щоб те, що ми створюємо зараз, продовжувало працювати і розвиватися і в майбутньому. 

Дивіться розмову Валерії Іонан з Олександром Борняковим у FORWARD with Valeriya Ionan повністю: