55 мільярдів на "Вовині тисячі": як можна було витратити ці гроші?

Уряд Юлії Свириденко почав готувати зміни до держбюджету на 2026 рік. У кошторисі планують перерозподілити видатки, аби профінансувати "плани стійкості" на 200-270 млрд грн і врахувати в ньому 90 млрд євро кредиту ЄС. Ця позика має стати одним з головних джерел фінансової стійкості у 2026-2027 роках. За планом Євросоюзу, Україна має отримати по 45 млрд євро щороку. У 2026 році 28,3 млрд євро повинні піти на оборонні потреби, 16,7 млрд євро – на бюджетну підтримку (фінансування невійськових видатків). Логічно, що під час війни витрати на оборону стали провідними. Якщо в першому кварталі 2021 року оборона, громадський порядок, безпека і судова влада разом займали 16% видатків зведеного бюджету, то в першому кварталі 2026 року – 64,5%. У гривнях вони зросли з 53 млрд грн до 808 млрд грн. Хоча цивільний бюджет залишається в тіні воєнного, він теж зміниться. У першому кварталі 2026 року невійськові видатки зведеного бюджету становили близько 445 млрд грн. З них 121 млрд грн припав на соціальний захист, по 100 млрд грн пішли на освіту та загальнодержавні функції. Останні зросли найбільше, але не тому, що "чиновники з'їли бюджет". У цих видатках заховані дві великі технічні статті: обслуговування держборгу та міжбюджетні трансферти. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/1f812c91864df2fe.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis11") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis11-d5fea79b")); if (name === "vis12") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis12-d5fea79b")); }); У січні-березні виплата відсотків за кредитами коштувала бюджету 65 млрд грн, міжбюджетні трансферти – 71 млрд грн. Обидва рядки зросли на 20 млрд грн проти свого середнього значення в першому кварталі 2023-2025 років. Це зростання відображає ціну воєнного фінансування і централізованого утримання системи, де місцеві бюджети дедалі більше залежать від рішень центру. Видатки на освіту на початку 2026 року майже не змінилися порівняно з 2023-2025 роками, а на охорону здоров'я поступово падають. Скорочується і частка соцзахисту. Вона впала з 34% у першому кварталі 2023 року (попри щорічну індексацію) до 24% у першому кварталі 2026-го. Пенсійні видатки з бюджету майже не змінилися, тоді як фінансування підтримки інших категорій громадян на початку року було нижчим, ніж у 2023-2025 роках. Замість інституціональної підтримки Офіс президента переходить до допомог у ручному режимі. На зимові виплати, "тисячі Зеленського" та національний кешбек у 2025 році витратили 25 млрд грн: 19 млрд грн на "тисячу" та 6 млрд грн на національний кешбек. Якщо додати до них виплати по 6 500 грн для вразливих категорій українців, то сума зросте до 27-28 млрд грн. Читайте також Наліво і направо. Влада підтримає українців грішми, яких немає З початку 2026 року, стверджує народний депутат Ярослав Железняк, держава роздала або запланувала роздати на різні варіації "кешбеків" 55 млрд грн. Водночас, якщо рахувати запущені виплати в першому кварталі, то сума виглядає радше як 22-23 млрд грн, а не 55 млрд грн: 17,8-18 млрд грн – на "зимову тисячу", 2,5-2,7 млрд грн – на допомогу по 6 500 грн, до 2 млрд грн – на нацкешбек та невелику частину паливного кешбеку, який стартував після 20 березня. У будь-якому разі масштаб цих виплат добре видно на фоні інших видатків бюджету. Витрачені в першому кварталі на кешбеки та "Вовині тисячі" 30 млрд грн – це понад половина фінансування охорони здоров'я в січні-березні або третина видатків на освіту чи чверть витрат на соціальний захист. У зверненні до президента аналітичні центри наводить альтернативу: 17 млрд грн річних видатків на "зимову тисячу" могли б профінансувати адресну щомісячну допомогу для понад 1,7 млн найбільш уразливих домогосподарств протягом року. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/1f812c91864df2fe.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis2") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis2-d5fea79b")); }); Немає причин думати, що це тимчасова акція. Уряд заявив, що планує зберегти "кешбек" до кінця війни, а Свириденко запевняє, що "програми прямої підтримки українців довели свою ефективність" і за зиму та весну охопили 60% українців. У чому полягає ця ефективність, достеменно не відомо, та й Мінекономіки оцінювало ефект програми 0,001% ВВП. Очевидно, що економічний ефект таких програм, особливо коли йдеться про стимулювання споживання дорого імпортного пального, слабший за політичний. "Українська правда" описує це як стратегію Банкової: президент так гасить негатив, який міг би перейти на нього. У бюджеті, де медицина за квартал отримує 55 млрд грн, а освіта – 100 млрд грн, роздача 25-30 млрд грн через персоналізовану програму президента робить політичну комунікацію окремою бюджетною функцією.