5 відомих іноземців, які могли грати за збірну Україну з футболу

• Раніше футболістів з українським корінням, як Макс Кілман та Ерік Святченко, мали шанси грати за збірну України, але обрали інші команди.
• Сьогодні, для зміцнення національної збірної, УАФ розглядає можливість залучення нових гравців, таких як Роббі Уре та Педріньйо.

За час існування збірної повз неї пройшло чимало виконавців з українським корінням. Вони могли б посилити наш футбол раніше і точно ще стануть у нагоді.

У 2026 році для майбутнього українського футболу є важливим залучення у систему збірних футболістів, які походять з України, але виросли за її межами. 24 Канал дослідив, хто раніше міг, але не зіграв за "синьо-жовту" команду.

До теми Без шансів для "легіонерів на день": Шевченко виступив із жорсткою заявою

Чи УАФ бачить перспективу в українцях в еміграції?

Після початку повномасштабної війни мільйони наших земляків вимушено покинули свої домівки. За даними Агентства ООН у справах біженців, за кордоном зараз перебуває щонайменше 5,9 мільйона наших співгромадян, які опинились у такій ситуації.

Підіймав це питання й президент УАФ Андрій Шевченко, який нещодавно прямо заявив про відтік молоді за кордон і ризик втрати цілого футбольного покоління.

Хто раніше міг зіграти за Україну, але опинився в іншій збірній?

Тут є щонайменше п’ять дуже яскравих історій. Спочатку розглянемо виконавців, які реально могли отримати українське громадянство і виявляли інтерес до збірної.

У їхньому випадку – за територіальним походженням когось з родини. Цей процес нам чітко описує МЗС України.

Найгучнішим таким кейсом є центральний захисник Вест Гема Макс Кілман. Він навіть отримав українське громадянство, про що повідомив у 2021 році.

Проте, заграти тодішнього лідера оборони Вулвергемптона у синь-жовтих кольорах не вдалось – він уже був заграний за збірну Англії. Так, не футбольну, а футзальну. Але за правилами ФІФА, різниці немає.

У 2023 році Кілман заявляв, що тепер мріє виступати за "трьох левів", однак поки не склалось.

Повне право отримати українське громадянство мав данський захисник Ерік Святченко.

За інформацією Transfermarkt – воно у нього є. Майбутній футболіст народився у 1991 році у данському Виборгу, у сім’ї українського художника Сергія Святченка Колись, в інтерв’ю FootballHub, Ерік розповідав, що у 2017 році його спроможністю грати за збірну України цікавився тодішній головний тренер збірної Андрій Шевченко.

Однак, на той момент Святченко уже був футболістом збірної Данії, за яку провів п’ять поєдинків. Паралельно футболіст розповів, що у 2012 році львівські Карпати хотіли придбати його у Мідтьюлланда. Тоді він відмовив через бажання пограти в європейській топ лізі.

Згодом Святченко перебрався з Данії у шотландський, де тричі ставав чемпіоном Шотландії, а зараз виступає у МЛС за Динамо (Х’юстон).

Ерік Святченко / Фото: instagram.com/sviatchenko

Першою «трансферною» сагою до збірної України було її потенційне поповнення тодішнім лідером Боруссії (Менхенгладбах) Романом Найштедтером, вихованцем німецького футболу.

Він народився в 1988 році у Дніпрі, тож мав повне право на український паспорт. У 2011 році футболіст уже виріс з молодіжного рівня, а до складу дорослої збірної Німеччини не потрапляв. Тому самотужки заговорив про Україну.

Втім, до отримання громадянства справа так і не дійшла. У 2012-му Олег Блохін, який був тренером збірної у час історії з Нойштедтером, розповів, що реального інтересу до гравця не було. Про це повідомляв "Футбол 24".

Згодом Роман провів два товариські матчі у складі Німеччини, а в 2016-му вирішив ганьбитись. Тоді він взяв російський паспорт та почав грати за цю збірну: 13 матчів, один гол.

У 2026 році Роман Нойштедтер є футболістом бельгійського Вестерлоо, де грає разом із Сергієм Сидорчуком.

Слова Романа Нойштедтера про збірну України: дивіться відео

Отримати громадянство за спрощеною процедурою міг Густаво Бланко-Лещук – єдиний футболіст з цього списку, який грав в Україні. Десятиліття тому Карпати підписали аргентинського нападника з підозрілим українським прізвищем.

Тоді виявилось, що його прадід з України. Згодом футболіст неодноразово заявляв про бажання грати за нашу національну команду. Щоправда, запрошення так і не отримав. Бланко-Лещук покинув Україну в 2019-му. Після трьох чемпіонств, які виграв із Шахтарем. В УПЛ він виступив 52 рази: 14 голів, сім асистів. За жодну національну збірну не грав.

У 2023 році, вже у період повномасштабної війни спортсмен змінив іспанський Ейбар на клуби з Ірану.

Хто ще міг стати українцем, але мав менше шансів?

Тут також не бракує імен. Достеменно відомо про українське походження легенди австралійського спорту Марка Відуки. Торік 50-річний колишній нападник дав інтерв’ю виданню "Український футбол", де розповів, що його мама родом зі Львівщини.

За словами ексфорварда низки клубів АПЛ, його родина виїхала з території нашої держави близько 1910 року.

Теоретично тут міг народитись хтось з родичів не далі другого ступеня спорідненості, що спростило б отримання громадянства. Однак, сам Марк не обрав ні Україну, ні Хорватію звідки його батьки переїхали в Австралію. За збірну "зеленого континенту" він забив 11 голів у 43 матчах.

Ще одним теоретичним українцем міг бути актуальний фланговий захисник Астон Вілли Метті Кеш.

Як писав "Футбол 24", його дід родом зі Станіславова (нині – Івано-Франківськ), тож законодавчо для нього український паспорт був можливий. Швидшим виявився Польський футбольний союз (PZPN) і останні п’ять років футболіст грає за "біло-червоних".

Кого УАФ може "вполювати" найближчим часом?

• Наразі мова найчастіше йде про нападника шведського Сіріуса Роббі Уре. 22-річний футболіст виступає за Шотландію U21, але у розмові з журанлістами ресурсу fotbollskanalen підтверджує інтерес до себе збоку УАФ.
• Нещодавно стало відомо, що хавбек Шахтаря Педріньйо розглядає можливість натуралізації для виступу за збірну України. Складність ситуації у тому, що бразилець не прожив п’яти років в Україні, а також немає спорідненості з нашою країною. Тому згідно правил ФІФА поки не може витупати під її кольорами.