40 роковини Чорнобильської трагедії: що відомо про найбільшу техногенну катастрофу XX століття

• 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС стався подвійний вибух, що спричинив значний радіоактивний викид.
• У лютому 2022 року Чорнобильська АЕС стала об'єктом російської військової агресії, що створило нові загрози ядерної безпеки.

Минуло рівно чотири десятиліття з тієї миті, коли світ назавжди розділився на "до" та "після" Чорнобиля. Сьогодні, у 2026 році, українці знову згадують події тієї квітневої ночі, намагаючись осягнути масштаб трагедії, яка стала найгучнішим уроком людству про межі його влади над атомом.

Детальніше про події Чорнобильської катастрофи – розповів Український інститут національної пам'яті.

Не пропустіть 26 квітня – яке церковне свято: хто сьогодні відзначає День ангела

Що відомо про Чорнобильську трагедію?

26 квітня 1986 року почалося як звичайна весняна ніч. Однак о 01:23 на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався подвійний вибух, який зруйнував активну зону реактора. Причиною катастрофи став фатальний збіг недосконалої конструкції самого реактора та низки помилок під час проведення планового експерименту.

Унаслідок цього в атмосферу потрапила колосальна кількість радіоактивних речовин, що за потужністю в сотні разів перевищувала наслідки бомбардування Хіросіми. Радіоактивна хмара, не знаючи кордонів, пронеслася над Україною, Білоруссю, Росією та більшою частиною Європи, нагадуючи світу про те, наскільки ми всі вразливі перед невидимою загрозою.

Першими удар на себе прийняли пожежники та працівники станції, які без належного захисту кинулися приборкувати вогонь, щоб не допустити поширення катастрофи на сусідні блоки. Їхній подвиг врятував світ від страшного сценарію. Однак вони це зробили ціною свого життя та здоров'я.

Ліквідатори трагедії на ЧАЕС / Фото з Вікіпедії

Радянська влада впродовж перших днів намагалася приховати масштаби трагедії, що лише погіршило ситуацію. Мешканці Прип'яті продовжували жити звичним життям, поки над станцією палав графіт, а рівні радіації зашкалювали. Лише через 36 годин почалася термінова евакуація, зауважив український історик Олег Бажан в інтерв'ю для Українського інституту національної пам'яті. Тоді її назвали тимчасовою, але насправді вона виявилася вічною.

У грудні 1986 року над зруйнованим реактором звели спеціальний захисний саркофаг, який мав стримувати викиди радіоактивних речовин. Нині Чорнобильська АЕС повністю виведена з експлуатації, а простір навколо неї перетворився на зону відчуження.

Трагедія в Чорнобилі / Фото з Вікіпедії

ЧАЕС у часи повномасштабної війни

Окремою і надзвичайно драматичною сторінкою в історії станції є події початку повномасштабного вторгнення. Саме тоді Чорнобильська АЕС стала об'єктом військової агресії та окупації.

У лютому 2022 року територія зони відчуження перетворилася на плацдарм для наступу, тоді як станцію захопили росіяни. Ба більше, тоді персонал ЧАЕС опинився в заручниках і був змушений працювати під тиском, виконуючи критичні завдання для підтримання безпеки без належного відпочинку та змін.

Весь світ зі страхом спостерігав за повідомленнями про знеструмлення сховищ відпрацьованого ядерного палива. Адже зупинка систем охолодження могла призвести до виходу радіації, що знову поставило б під загрозу всю Європу.

Окупанти не лише ігнорували правила радіаційної безпеки, риючи окопи в забрудненому "Рудому лісі", а й фактично перетворили атомний об'єкт на інструмент шантажу. Навіть після звільнення станції наслідки окупації залишилися відчутними. Росіяни залишили після себе розграбовані лабораторії, пошкоджене обладнання для моніторингу та тисячі мін.

Ці події наочно довели, що жодні бетонні саркофаги не можуть дати повної гарантії безпеки, якщо порушуються базові принципи людяності та міжнародного права.