4 роки заборони проросійських партій: у "Голці" пояснили, чому тисячі депутатів досі є у радах

• Депутати від заборонених проросійських партій досі мають вплив у місцевих радах через відсутність політичної волі для припинення їхніх повноважень.
• Деякі місцеві ради самостійно призупиняють діяльність проросійських депутатів, але загальнодержавний механізм відсутній, і нові законопроєкти щодо люстрації блокуються у Верховній Раді.

У травні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, який дозволив через суд забороняти діяльність проросійських політичних партій. Однак навіть через чотири роки у місцевих радах по всій країні залишаються тисячі депутатів, обраних від нині заборонених політичних сил, зокрема "Опозиційної платформи – За життя" та "Партії Шарія".

Про це пише громадська ініціатива "Голка".

Цікаво Одіозний Тищенко увійшов у депутатську групу "колишніх ОПЗЖ" і врятував її

Як проросійські депутати досі мають вплив у радах?

У коментарі громадській ініціативі "Голка" народний депутат від партії "Голос" Роман Лозинський заявив, що питання припинення повноважень таких депутатів досі не вирішене через брак політичної волі.

Антидержавні партії дійсно заборонені, але їхні представники у владі не понесли жодної відповідальності. Уряд ще у 2022 році вніс законопроєкт №7476, який мав припинити повноваження таких депутатів у місцевих радах. Наш комітет з питань організації влади та місцевого самоврядування його розглянув лише з п'ятої спроби, але на розгляд Верховної Ради його так і не виносили. Документ блокували депутати від заборонених партій у парламенті та монобільшість, яка не хотіла втрачати союзників з екс-ОПЗЖ під час голосувань,
– зазначив Лозинський.

За словами депутата, ще у січні 2023 року понад 150 народних депутатів звернулися до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з проханням винести урядовий законопроєкт до сесійної зали. Втім після зміни складу уряду документ фактично втратив актуальність.

Голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів також розкритикувала відсутність рішень у сфері національної безпеки.

"Коли спікеру Стефанчуку треба розглядати його сандальний проєкт Цивільного кодексу – він це робить за три тижні з моменту подачі. Блискавично. А у питаннях, які стосуються нацбезпеки – заборони московських попів чи звільнення місцевого самоврядування від проросійських політиків такого запалу нема", – наголосила Федорів.

Вона також нагадала, що у Київраді досі сидить обраний від ОПЗЖ депутат Олександр Попов, який в часи Януковича встановлював на Майдані "йолку", також депутатом є й адвокат Медведчука.

За 23 кілометри від лінії фронту у Запорізькій міськраді сидять у земельній комісії депутати заборонених партій і віддають під забудову сквер, названий на честь загиблого адвоката Тарасова. І дерибанники пов'язані з проросійським політиком Кальцевим. Ось так вони себе почувають на нашій землі. Йде 13 рік війни. До речі, прізвища тих депутатів, хто не підтримав заборону проросійських партій слід пам'ятати – це Сергій Дунаєв та Василь Німченко, але були й ті, хто не голосував, а це не мало – 40 нардепів. З-поміж них Нестор Шуфрич і Геннадій Касай,
– зауважила очільниця громадської ініціативи "Голка".

Графіка з інструменту "Перезарядити країну тобі під силу" громадської ініціативи "Голка"

Як місцеві ради шукають способи усунути проросійських депутатів від роботи?

Попри відсутність загальнодержавного механізму, деякі місцеві ради самостійно шукають способи усунути проросійських депутатів від роботи. Так, у Київській обласній раді ухвалили рішення про призупинення діяльності представників заборонених партій.

"Ми розробили проєкт рішення, яким призупинили їхню діяльність у зв'язку з тим, що партії є забороненими. Це рішення розіслали по міських і селищних радах області й рекомендували прийняти схожі. У багатьох громадах вони вже були ухвалені", – розповів депутат Київської облради Роман Титикало.

Водночас такий підхід не став системним. Після місцевих виборів 2020 року до рад різних рівнів потрапили майже 4000 депутатів від партій, які згодом заборонили. Переважно йдеться про ОПЗЖ, "Партію Шарія" та "Блок Володимира Сальдо".

Окремо у Верховній Раді зареєстрований ще один законопроєкт – №9081, авторами якого є народні депутати Галина Янченко, Ярослав Железняк та інші парламентарі. Документ стосується люстрації політиків під час виборчого процесу та передбачає заборону для представників таких партій брати участь у виборах.

За словами Романа Лозинського, профільний комітет підтримав документ ще у 2023 році, однак винесення законопроєкту до сесійної зали досі блокується.

Законопроєкт про перші повоєнні вибори має заборонити участь проросійських діячів у виборчому процесі. Адже фактично це ті діячі, які прямо чи опосередковано сприяли нашому ворогу. І якщо навіть неможливо буде ухвалити повну заборону на балотування, слід передбачити щонайменше інформування в бюлетенях про таких токсичних кандидатів з антиукраїнським шлейфом,
– наголосив Лозинський.

Як депутатів з ОПЗЖ викривають на зв'язках з Росією

Журналісти "Схем" виявили, що сім'я нардепа Віталія Борта володіє агробізнесом на окупованій частині Запорізької області, який сплачує податки в Росію. За три роки підприємство сплатило до бюджету окупантів близько 12 мільйонів гривень.

У березні СБУ затримала колишнього нардепа від забороненої партії ОПЗЖ, підозрюваного у фінансуванні російського бюджету через перереєстрацію підприємства на окупованій території Луганщини. Затриманому загрожує до 12 років позбавлення волі.