33 тисячі за дозвіл і бюрократія: чому іноземці не їдуть працювати в Україну

• Легалізація іноземного працівника в Україні коштує близько 1 500 доларів і займає тривалий час через адміністративні бар'єри.
• Україна планує спростити правила для трудових мігрантів, зокрема запровадити єдиний дозвіл на працевлаштування та проживання.

На ринку праці в Україні наростає кадровий голод, послабити який могла б трудова міграція. Однак існує низка факторів, які ускладнюють залучення іноземних працівників.

Що перешкоджає трудовій міграції до України?

Легалізувати одного іноземного працівника в Україні сумарно коштує понад тисячу доларів, а процес може розтягнутися на тривалий час. Про це в коментарі 24 Каналу розповів експерт з ринку праці Василь Воскобойник.

Дивіться також Повернуться не всі: що робить Україну непривабливою для понад 5 мільйонів біженців

За словами експерта, найбільше при працевлаштуванні іноземця роботодавець має сплатити за дозвіл від Державного центру зайнятості. Його вартість залежить від терміну дії та прив'язана до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2026 року – 3 328 гривень).

Дозвіл взяти на роботу іноземця цьогоріч коштує:

• на період до 6 місяців – 9 984 гривні;
• від 6 місяців до 1 року – 16 640 гривень;
• від 1 до 2 років – 26 624 гривні;
• від 2 до 3 років – 33 280 гривень.

Окремо доведеться сплатити за посвідку на тимчасове проживання в Україні – близько 1,5 тисячі гривень, робочу візу типу D – від 65 до 300 доларів (залежно від країни походження іноземця). Додатковими будуть витрати на переклади, нотаріуса, медичну страховку та юридичний супровід. У підсумку працевлаштування одного іноземця коштуватиме близько 1 500 доларів.

Василь Воскобойник

Голова ГО "Офіс міграційної політики", президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування

В Україні підхід дуже простий: держава повинна заробити. Тому ми ставимо високий бар'єр для входу людей на ринок праці. А що там буде далі? Насправді на економіку України це не дуже й впливає. Якщо подивитися, за 2025 рік видано або подовжено дію лише 9,5 тисячі дозволів на працевлаштування.

У порівнянні з сусідніми Польщею та Чехією, куди мігрували на працю сотні тисяч українців, вхід на ринок праці в Україні значно складніший. Цьому сприяють адміністративні й логістичні бар'єри.

Як зауважує експерт Василь Воскобойник, попри досить швидкий термін оформлення дозволу на працевлаштування (до 7 робочих днів), очікування на отримання робочої візи може тривати до 6 місяців і навіть довше.

Зауважимо! Адміністративний збір за дозвіл на роботу не стягують з іноземців, які подали заяву про визнання особою без громадянства, отримають статус біженців, брали участь у захисті України від російської агресії, навчаються або закінчили українські виші й хочуть залишитися працювати.

Проблемною є також дорога до України, оскільки через війну логістика ускладнилася. Долетіти літаком неможливо, тож спочатку потрібно отримати транзитну візу й дістатися сусідньої країни: Польщі, Румунії, Молдови. Проте наявність візи не гарантує, що іноземця випустять з аеропорту.

Уявіть, мешканець Банґладешу прилетів до Варшави й говорить, що їде працювати до України. Йому ставлять питання: скільки в тебе там буде зарплата? Він каже: 500 – 700 доларів. Прикордонники розуміють, що в Польщі він може отримувати 1000 – 1500 доларів. Чи повірять йому, що він буде їхати далі транзитом через пів Польщі до України? Його можуть просто не випустити, бо наявність візи не є обов'язковою умовою, що вас пустять у ту чи іншу країну,
– каже Василь Воскобойник.

З огляду на ці бар'єри та порівняно низькі зарплати, привабливість України для трудових мігрантів є невисокою.

Яка ситуація на ринку праці в Україні?

За висновками дослідження Європейської Бізнес Асоціації, у 2025 році 74% опитаних роботодавців відчули дефіцит кваліфікованих кадрів. Подібною була ситуація й у 2024 році.

За підсумком опитувань з'ясували, що найбільші труднощі бізнесу пов'язані з закриттям вакансій технічних і робітничих спеціалістів, а також вузькопрофільних фахівців зі знанням англійської мови та менеджерів середньої ланки.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій у березні виконав опитування серед 472 промислових підприємств, за результатами якого 67% опитаних поскаржилися на нестачу робочої сили. Це найвищий показник за час досліджень.

Водночас у березні зафіксоване стрімке зростання складності пошуку кваліфікованих кадрів – з 51,4% до 61,4%. Про труднощі з пошуком некваліфікованих кадрів повідомили 35,1% підприємств (у лютому цей показник був 30,8%).

За словами експерта Василя Воскобойника, дефіцит робочої сили в Україні спостерігається в усіх секторах економіки. Щорічне скорочення населення на 250 – 300 тисяч людей та вимушений виїзд за кордон через війну понад 5 мільйонів громадян ставить державу перед викликом жорсткої нестачі кадрів.

Зверніть увагу! За оцінками Міжнародної організації праці, для відновлення України до ринку праці додатково потрібно залучити 8,7 мільйона робітників.

Що в Україні роблять для спрощення доступу іноземців до ринку праці?

• Під час зустрічі з представниками бізнесу зі спільноти CEO Club керівник Офісу Президента Кирило Буданов повідомив, що Україна перегляне правила щодо трудових мігрантів в бік послаблення обмежень. Йдеться про список країн міграційного ризику, громадяни яких, зокрема, можуть використовувати офіційне працевлаштування як спосіб потрапити в Україну, а потім мігрувати далі.
• У 2024 році до Верховної Ради подали законопроєкт №11405 щодо удосконалення порядку працевлаштування іноземців в Україні. Проте він не пішов далі комітету соціальної політики. Серед запропонованих змін – запровадження єдиного дозволу на працевлаштування та перебування в Україні, що оформлюється за однією процедурою.
• Нині триває обговорення законопроєкту №14211, який містить подібні пропозиції щодо впровадження єдиного дозволу на тимчасове проживання та працевлаштування іноземців.
• Також в Україні презентували стратегію державної міграційної політики до 2035 року, що спирається на трудоресурсний аспект і сфокусована на забезпеченні економіки робочою силою. Її підготували експерти Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та науковці Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України. Невдовзі напрацьовані пропозиції передадуть на розгляд уряду.