BETA — Сайт у режимі бета-тестування. Можливі помилки та зміни.
UK | EN |
LIVE
Технології 🇺🇦 Україна

13 Digital & Tech трендів. Яким буде digital-ринок в Україні у 2026–2027 роках?

AIN.ua — Технології news@ain.ua 0 переглядів 7 хв читання
13 Digital & Tech трендів. Яким буде digital-ринок в Україні у 2026–2027 роках?

У 2026–2027 роках digital-ринок в Україні змінюватиметься під впливом розвитку штучного інтелекту, нових моделей споживання та переорієнтації брендів на персоналізацію та спільноти.

Про це йдеться в дослідженні AIN Digital & Tech Trends Report 2026–2027.

За даними дослідження, комунікації брендів стануть більш персоналізованими, а традиційні інструменти пошуку та реклами зазнають суттєвих змін.

Цінність людського контенту

Одним із ключових трендів стане зростання цінності контенту, створеного людиною. На тлі розвитку штучного інтелекту формується контртренд — попит на human-made контент: реальні фото, голоси й обличчя.

За даними дослідження, значна частина користувачів починає більше довіряти продуктам і рекомендаціям, створеним людьми, а не алгоритмами.

Водночас бренди дедалі частіше маркуватимуть контент як «створений людиною».

Поява Phygital-покоління та зміна споживання

Паралельно змінюватиметься поведінка споживачів, зокрема поколінь Z і Alpha.

Вони виросли в цифровому середовищі, але приділяють уваги не лише продукту, а й його походженню, умовам виробництва та цінностям бренду. До 2030 року це покоління стане найбільш платоспроможним, а їхні витрати зростатимуть найшвидше.

У соцмережах відбувається постійний цикл пошуку натхнення, приналежності, дослідження нового та прояву себе. Усі навколо намагаються щось продати, але зумери та альфа схильні до самостійного пошуку сенсу, для чого їм це потрібно. 

Ці зміни вже простежуються в рекламній кампанії Nike «Why Do It?» замість «Just Do It». Nike передає меседж у руки молодих атлетів, змінюючи фокус із результату на вибір.

Це приклад того, як бренди переходять від позиції «ми знаємо, як правильно» до ролі платформи для вибору, дії та самоідентифікації.

Споживачі стануть співучасниками у побудові бренду через fandom–lead marketing

Ще один тренд — залучення аудиторії до створення бренду.

Користувачі перестають бути лише споживачами контенту і стають співучасниками комунікації через fandom-lead marketing.

Це означає, що креатори та спільноти впливають на розвиток продуктів і формування брендів.

Найяскравіший приклад можна побачити в маркетингових кейсах стримінгових платформ Netflix чи Apple TV. Над кожним окремим продуктом застосовується стратегія fandom–lead marketing, де креатори співпрацюють з платформою, створюють контент для чинного фендому або людей, які можуть зацікавитись в перегляді. 

Прогресуватиме втеча від онлайну

Через відчуження в мережі зростає попит на офлайн-досвід, живі спільноти та «треті простори» (бігові клуби, офлайн-геймінг, садівництво тощо). 

У дослідженні йдеться про те, що споживачі все більше потребують реальних відчуттів — до чого можна доторкнутись, з чим провзаємодіяти та запамʼятати.

Наприклад, Nike Run Club — приклад того, як бренд перетворює продукт на спільноту. У цій моделі Nike продає не кросівки, а спосіб життя, побудований навколо спільноти.

Гіперперсоналізація та закриті спільноти

Ще одна тенденція — формування закритих спільнот і гіперперсоналізація.

Через перенасичення контентом користувачі віддають перевагу приватним каналам: чатам, спілкуванню на Reddit чи Discord, рекомендаціям реальних людей, спільнотам лише за запрошенням. 

Водночас бренди переходять від масової комунікації до індивідуалізованого підходу, адаптуючи контент і продукти під конкретного користувача.

В умовах інформаційного шуму бренди все менше виграють, коли говорять на широку авдиторію, і все більше — коли будують спільноту.

У такому випадку гість не споживає контент, а «тусується зі своїми» — бренд натомість стає частиною середовища, а не джерелом шуму.

Зростуть витрати на маленькі радості, особливо на ностальгію

Ще одним трендом стане зростання популярності ностальгії та «маленьких радощів». 

Наприклад, McDonald’s повертається до іграшок в Happy Meal, за якими полюють споживачі.

Такі маленькі радощі або економіка колекціонування стають індикаторами рецесії та набирають популярності в часи кризи, коли люди не можуть дозволити собі дорожчі речі, але потребують дофаміну. 

Колаборація між брендами та ритейлом 

Зростання ринку диджитал-комерсу стимулює пряму співпрацю брендів із маркетплейсами, що дозволяє збільшувати продажі безпосередньо на торгових майданчиках.

Така співпраця стає win–win історією: бренди отримують можливість комунікації з авдиторією безпосередньо на майданчику, що збільшує намір покупки у три рази, а ритейлери — додатковий трафік і продажі без залучення власних маркетингових бюджетів.

Зникне комунікація наосліп, а кількість контенту зменшиться 

«Комунікація заради комунікації» втрачає ефективність.

Пріоритетом стають data-driven підходи, а також реальні дії та чітка позиція компанії з соціальних питань, що будує довгострокову довіру.

Автоматизація не розв'язує проблему перевантаження — бо швидкий контент не означає релевантний контент. Бренди скорочують кількість дотиків, натомість інвестують у зміст, емоційний тон і точність моменту.

Ризик помилкової комунікації зростає, особливо в контексті української публічної чутливості та відсутності культури прощення.

Співпраці з блогерами: разова реклама → повноцінні партнери

Разова реклама у блогерів відходить у минуле. На її місце приходять довготривалі партнерства, амбасадорство та спільний випуск продуктів (лімітовані колекції), де креатор має вплив на кінцевий результат.

За словами контент-креаторки Софії Крупи, все менше результату даватимуть точкові рекламні виходи, коли креатор разово рекламує продукт.

Без контексту, передісторії та сенсу, або ж коли продукт, який рекламує креатор не асоціюється з ним самим, не дає результату ні бренду, ні креатору, підриває лояльність аудиторії і перетворюється в інформаційний шум. 

Гейміфікація як системний елемент взаємодії зі споживачами

Ігрові механіки інтегруються безпосередньо в продукти (наприклад, у програми лояльності) для системної роботи з утриманням клієнтів.

У дослідженні йдеться, що гейміфікація стає частиною користувацького досвіду — понад 75% молоді вже регулярно грають у відеоігри. Це не нова функція, але її ефективність залежить від доречності в конкретному сценарії.

Маркетингові бюджети будуть витрачатися із залучення нової ЦА на утримання тієї, що вже є

Буде пріоритет на збереження авдиторії в умовах зростання CAC.

CMO E–com і екосистеми «Сільпо» пояснює, що в момент, коли країна переживає сильні відтоки авдиторії, залучення нових користувачів стає сильно дорожчим. Тому компанії зміщують акценти на утримання — розробляють реактиваційні фреймворки, вдосконалюють сегментацію, інтент–аналітику, персоналізацію та контекстуальні механіки.

Омніканальність 

Класичні моделі атрибуції змінюються на комбіновані моделі (Marketing Mix Modeling), що дозволяють оцінити ефективність інкрементального впливу всіх каналів комунікації (онлайн та офлайн) у комплексі.

Системне використання омніканального підходу збільшує дохід на 5–15%, кількість повторних покупок у 3,6 раза, а CLV у 1,6 раза. 

SEO перетворюється в GEO 

Поведінка користувачів змінюється: традиційний пошук у Google витісняється запитами до ШІ-систем та пошуком у соціальних мережах (TikTok, Instagram).

Стратегії оптимізації контенту адаптуються до генеративного пошуку (Generative Engine Optimization) для забезпечення присутності бренду безпосередньо у ШІ-відповідях.

Тренд базується на тому, що ШІ радить і допомагає, а не просто знаходить інформацію. Пошук стає відповіддю й дією в одному середовищі. За даними Adobe, 72% споживачів використовують ШІ для пошуку, а 50% — для рекомендацій.

Що робить бренди помітними для глобальної аудиторії, як будувати лояльність серед міленіалів і зумерів та які технології змінюють контент і комунікацію з аудиторією — на ці питання відповідає дослідження Digital & Tech Trends Report 2026–2027 від AIN.

До вибірки увійшли бізнеси, що раніше з’являлися в рейтингах Forbes, DOU та AIN за доходами й кількістю працівників. Частину компаній додали також через наявність центрів розробки чи продуктів в Україні.

У фокусі були компанії з різних секторів — IT-сервіси, фінтех, tech-гіганти, лайфстайл і FMCG, які активно комунікують онлайн. Для аналізу глобальних digital- і tech-трендів команда опрацювала 200 українських і міжнародних досліджень. Engagement Rate оцінювали через Social Blade — сервіс, що аналізує відкриту статистику YouTube, Instagram, TikTok, Facebook і Twitch.

Детальніше у дослідженні «Тренди digital і tech, які визначатимуть 2026-2027 роки»

дослідження ain

Дослідження підготовлене за підтримки Lenovo і Clust.

Поділитися

Схожі новини